Круглий стіл ВКФ: проблеми постраждалих від агресії ерефії фермерських господарств

    Всеукраїнський конгрес фермерів 7 серпня провів круглий стіл «Проблемні питання постраждалих суб’єктів господарювання від збройної агресії росії». До участі були залучені представники Державної податкової служби, Міністерства аграрної політики, Міністерства розвитку громад та фермери з різних регіонів. Захід модерувала юристка, експертка з адвокації та земельних питань Ярослава Овчаренко (на фото).

   Джерело: Всеукраїнський конгрес фермерів.

   Попри наявність окремих ініціатив і програм підтримки, в Україні досі немає єдиного статусу постраждалого підприємства, уніфікованого порядку його підтвердження та єдиного вікна для подання документів.

    Фермери з прифронтових та прикордонних областей стикаються з цілим переліком проблем, таких як:

– знищення врожаю внаслідок пожеж та атак дронів, 

– руйнування техніки і складів, 

– заборона сіяти високорослі культури в прикордонній зоні, 

– відсутність логістики, адже часто перевізники просто не заїжджають у небезпечні райони. 

До цього додається неможливість вчасно гасити кредити, а в окремих випадках й нарахування податків за ділянки, які фактично не обробляються.

    Також переважна більшість програм підтримки розрахована виключно на прямі збитки: зруйноване майно, знищений урожай. Непрямі економічні наслідки, такі як вищі витрати на оплату праці через ризики, вимушена зміна сівозміни, закуплені ТМЦ, які не вдалося використати через раптове закриття доступу до поля. Всі ці аспекти не враховані жодними програмами.

«Є багато підприємств, які щодня страждають економічно, хоча їхнє майно фізично не знищене. Якщо це непрямі збитки, наприклад, як неможливість обробляти частину полів, це не означає, що підприємство не має права на підтримку», – наголосила вона.

   Під час круглого столу обговорили ситуації, які вирішуються по-різному залежно від позиції місцевої влади. Господарство в Богодухівській громаді Харківської області, на території з оголошеною обов’язковою евакуацією, не змогло отримати від органів місцевого самоврядування жодного документа, що підтверджував би неможливість ведення діяльності. Причина полягала у тому, що представники громади не можуть виїхати на місце, не вбачають це у колі своїх повноважень.

   Натомість аналогічне господарство в Сумській області звернулося до сільської ради, яка утворила комісію і визнала земельні ділянки непридатними для використання без фактичного виїзду, розуміючи ситуацію і ухвалюючи рішення на підставі наявних доказів. В свою чергу господарство отримало звільнення від оподаткування.

   Цей приклад наочно демонструє, що права фермера на підтримку залежать ще й від позиції конкретного органу місцевого самоврядування.

Представник Міністерства розвитку громад підтримав ідею єдиного статусу постраждалого підприємства, зазначивши, що це спростить роботу як місцевим радам, так і самим господарствам. Водночас наголосивши, що загальна преференція виключно за територіальним принципом є небезпечним підходом з точки зору фінансової автономії громад, підтримка має бути адресною і враховувати фактичні результати господарської діяльності та підтверджені втрати.

   Окремо звернули увагу на проблему із застосуванням наявних механізмів на місцях. Місцеві ради мають повноваження приймати рішення щодо звільнення від оподаткування постраждалих підприємств, однак на практиці уникають цього через побоювання відповідальності і відсутність чітких роз’яснень щодо порядку прийняття таких рішень. Норми є, але немає однозначного розуміння, хто і як їх застосовує.

   Також обговорили ситуацію з обстеженням пошкодженого майна. Процедура затверджена постановою Кабміну №815 від 7 липня 2025 року і передбачає можливість дистанційного обстеження. Однак на практиці все залежить від безпекової ситуації, оскільки виїзд на небезпечні ділянки неможливий. Конкретні питання щодо застосування норми слід адресувати військовим адміністраціям відповідних територій. 

   Представник Міністерства аграрної політики підтвердив, що в поточному році зареєстровано заявки на виплату 1 000 грн на гектар для фермерів прифронтових територій на загальну суму близько 1,7 млрд грн. Виплата 1 000 грн на гектар є тимчасовим заходом, а у перспективі Мінагро розраховує на системний підхід, через страхування та кредитні інструменти. Паралельно розробляється механізм компенсації за ділянки під фортифікаційними спорудами. Зараз він перебуває на завершальному етапі. Варто наголосити на тому, що в контексті круглого столу Представник Мінагро поділився тим, що виплати за цією програмою будуть здійснені до жовтня.

    Щодо компенсації за знищені посіви механізм передбачає виплату на підставі актів обстеження, складених комісією за участю представників місцевої влади, страхових компаній або незалежних оцінювачів. Однак в умовах активних бойових дій скласти такий акт фізично неможливо, а без нього виплата не здійснюється.

«Статус постраждалого суб’єкта господарювання повинен бути визначений на законодавчому рівні. Це допоможе уніфікувати питання, навіть якщо ми стратегічно дивимося в напрям відшкодувань з боку росії», – підсумувала Ярослава Овчаренко.

   Під час круглого столу сформували ключові пропозиції, зокрема запровадити єдиний правовий статус постраждалого суб’єкта господарювання з чіткими критеріями, уніфікованим переліком документів і єдиним вікном подання через ДАР та передбачити механізм підтвердження не лише прямих, а й непрямих збитків. Також запропонували класифікувати ступінь шкоди і на її основі автоматично визначати доступні заходи підтримки.

   За консультацією звертайтеся на гарячу лінію ВКФ: +38 (073) 444 65 75

   Захід проведено в рамках Програми допомоги фермерам, що реалізується Всеукраїнським конгресом фермерів у партнерстві з Mercy Corps. Виражені точки зору не обов’язково відображають офіційні позиції Mercy Corps. Детальніше про проєкт: https://bit.ly/3DOuTnC