Все про нинішній Офіс Президента: хто є чий в ньому і за що відповідає, а також про зв»язки та сфери впливу
"Ділова столиця" пояснює, як все влаштовано у Володимира Зеленського на Банковій після відставки Андрія Єрм<\/p><\/div><\/div>
Кирило Буданов - керівник Офісу президента України<\/h2>Заради своєї нової посади генерал-лейтенант Кирило Буданов поступився посадою начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони, яку він обіймав з 5 серпня 2020 р. Зі свого боку, Володимир Зеленський, щоб переманити Буданова з ГУР в ОП, виконав його умову і залишив його на військовій службі. 2 січня 2026 р. трьома указами №№ 3, 4 і 5 Зеленський:<\/p><\/div><\/div>
- звільнив Буданова з посади начальника ГУР МО;<\/li>
- установив, що "у період дії воєнного стану для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки" посада керівника ОП може бути заміщена військовослужбовцем, який відряджається до неї "у встановленому законодавством порядку із залишенням на військовій службі, без виключення зі списків особового складу";<\/li>
- призначив Буданова керівником ОП.<\/li><\/ul><\/div><\/div>
Ця завбачлива вимога 40-річного генерала Буданова свідчить, що він розцінює свою нинішню політичну діяльність як тимчасову і зарезервував собі можливість колись (наприклад, після президентських виборів) претендувати на керівні військові посади.<\/p><\/div><\/div>
![\"Кирило](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/7\/14\/86220cd8-4402a8a165f07801e63571f2069dd147.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Справді, Буданов принципово відрізняється від свого попередника тим, що здобув певну популярність і тому має кар’єрні перспективи, хто б не став наступним президентом. Єрмак багаторазово повторював: "Я прийшов з цим президентом і з ним піду". Буданов такого не говорить і, головне, не думає.<\/p><\/div><\/div>
Водночас Зеленський, зі свого боку, ставиться до Буданова інакше, ніж до Єрмака, і значно звузив функціонал керівника ОП. Це проявилося у двох важливих наслідках.<\/p><\/div><\/div>
По-перше, Зеленський не дав Буданову створити в ОП власну команду. Усі заступники керівника ОП, які працювали при Єрмаку, зберегли свої посади і сфери відповідальності (окрім Ігоря Брусила, який був звільнений 3 березня й поїхав працювати послом України в Італію). І якщо Єрмак був начальником над ними, то Буданов фактично лише координує їхню діяльність.<\/p><\/div><\/div>
По-друге, Зеленський обмежив сферу відповідальності Буданова мирними переговорами. Цим напрямком опікуються втрьох сам Зеленський, Буданов і його новопризначений перший заступник Сергій Кислиця. Енергетикою Зеленський опікується спільно з першим віцепрем’єром Денисом Шмигалем і прем’єром Юлією Свириденко, війною і забезпеченням війська — спільно з головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським, начальним Генштабу ЗСУ генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим і міністром оборони Михайлом Федоровим. Іншими напрямками опікуються заступники керівника ОП. Тож мирні переговори — це, власне, єдиний напрямок, на який Буданов має суттєвий вплив.<\/p><\/div><\/div>
Але це дуже важливий напрямок, і Буданов має тут певну компетенцію. 8 січня 2024 р. Зеленський призначив його членом делегації України для участі в переговорах з напрацювання та підготовки дво- і багатосторонніх міжнародних домовленостей між Україною та іншими державами про гарантії безпеки для України, а 22 листопада 2025 р. — членом делегації України для участі в переговорному процесі зі США та іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками РФ щодо досягнення справедливого і сталого миру.<\/p><\/div><\/div>
Обидві ці делегації очолював Єрмак; перша вже втратила актуальність, а очолити другу після відставки Єрмака Зеленський доручив секретареві РНБО Рустему Умєрову. Отже, навіть у переговорному процесі Буданов має менший вплив, ніж мав Єрмак.<\/p><\/div><\/div>
Буданов є членом Ставки верховного головнокомандувача з моменту її утворення 24 лютого 2022 р. "У спадок" від Єрмака він отримав також статус члена РНБО з 7 січня 2026 р., а з 27 лютого — голови Комісії державних нагород та геральдики та голови робочої групи з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР. Але на чолі кількох утворених Зеленським органів залишається Єрмак, а не Буданов. Це, зокрема, Координаційна рада з питань захисту та безпеки дітей; Координаційна рада з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України; Рада з питань підтримки підприємництва.<\/p><\/div><\/div>
Єрмак був всеосяжним, але Зеленському не потрібно, щоб всеосяжним став Буданов.<\/p><\/div><\/div>
Сергій Кислиця - перший заступник керівника Офісу президента України<\/h2>Більше п’яти років Україна прожила без першого заступника керівника ОП. Попередником Сергія Кислиці на цій посаді був Сергій Трофімов, який обіймав її з 25 червня 2019 р. по 4 листопада 2020 р. Разом із звільненням Трофімова Володимир Зеленський своїм указом взагалі скасував цю посаду, але 5 січня 2026 р. відновив її, щоб одразу призначити на неї Кислицю.<\/p><\/div><\/div>
![\"Сергій](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/7\/38\/e35cca69-06f62790245a5c2297e158650bf63387.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Щоб зрозуміти, що це означає, варто згадати попередню кар’єру Кислиці. Майже шість років, з 9 березня 2014 р. по 5 лютого 2020 р., він був заступником міністра закордонних справ. П’ять років, з 18 грудня 2019 р. по 21 грудня 2024 р., пропрацював у Нью-Йорку постійним представником України при ООН. Тож коли 12 лютого 2025 р. він повернувся до МЗС на посаду першого заступника міністра, можна було очікувати, що це не остання сходинка в його кар’єрі.<\/p><\/div><\/div>
Було декілька хвиль прогнозів, що він отримає посаду міністра, з огляду на його переваги над Андрієм Сибігою: більший досвід, досконаліша англійська, ліпші навички переговорника. Але після відставки Андрія Єрмака перед Кислицею відкрилася інша можливість.<\/p><\/div><\/div>
8 грудня 2025 р. Зеленський повідомив журналістам, що Кислиця є одним з кандидатів на посаду керівника ОП. "Він дуже мені зараз допомагає в перемовному треку, це дуже важливо", — пояснив він і зазначив, що у разі призначення Кислиці головним напрямком роботи ОП "буде міжнародка", бо "не впевнений, що Кислиця готовий на внутрішні питання витрачати час". Зазначимо, що Кислиця був членом усіх делегацій України для участі в переговорному процесі, які створював Зеленський, починаючи з травня 2025 р.<\/p><\/div><\/div>
Зрештою Зеленський захотів забрати на Банкову і Буданова, і Кислицю. Свої мотиви він повідомив журналістам 30 січня 2026 р.: "Я зібрав в Офісі, в дуже близькій команді тих людей, які займаються переговорами або які потенційно можуть це робити. Цим я показав, що буде від України тільки одна комунікація, буде "один човен", один переговорний напрям, а не три чи чотири чи більше".<\/p><\/div><\/div>
Звісно, було б негарно понижувати в посаді одного зі своїх провідних переговорників. Тому Зеленський зробив Кислиці "горизонтальне переміщення" з МЗС в ОП, зберігши йому статус першого заступника.<\/p><\/div><\/div>
Але це переміщення знадобилося не лише для того, щоб зібрати Буданова і Кислицю в "одному човні". У Зеленського був й інший мотив. Дональд Трамп зробив своїми головними переговорниками з Росією та Україною мільярдера Стіва Віткоффа та свого зятя Джареда Кушнера, відтіснивши держсекретаря Марко Рубіо. Тому перемовини по лінії дипломатичних відомств відійшли на другий план, а на перший вийшли безпосередні контакти між Білим домом і Банковою.<\/p><\/div><\/div>
Втім, поки що сподівання Зеленського на Кислицю виявилися перебільшеними. Той залишається відданим дипломатичним звичаям і не знайшов "ключиків" до Віткоффа та Кушнера, які цими звичаями нехтують.<\/p><\/div><\/div>
Ігор Жовква - заступник керівника Офісу президента України<\/h2>Серед усіх заступників Буданова найдовше сидить в своєму кріслі Ігор Жовква. З вересня 2014 р. він керував головним департаментом зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації президента; з серпня 2019 р. — головним управлінням з питань зовнішньої політики директорату з питань зовнішньої політики Офісу президента. 13 вересня 2019 р. Володимир Зеленський призначив його заступником керівника ОП. На цій посаді Жовква пересидів вже двох шефів: Андрія Богдана та Андрія Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
![\"Ігор](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/a\/ea\/51b797b5-2835cf9c88da781cf56431dcbca47eaa.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Спочатку Жовква відповідав в ОП за всю зовнішню політику. Але 31 травня 2021 р. Зеленський на прохання Єрмака призначив заступником керівника ОП Андрія Сибігу і своїм указом розбив директорат з питань зовнішньої політики на два: директорат з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства і департамент з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Сибізі дістався перший напрямок, а Жовкві — другий. "До першочергових завдань Ігоря Жовкви належатиме координація співпраці з віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Верховною Радою", — повідомив сайт президента і процитував завдання, поставлене Єрмаком: "Потенціал усіх владних інституцій України має бути використаний на сто відсотків для того, щоб ми могли забезпечити повноправну інтеграцію нашої держави до структур Євросоюзу та НАТО, як це й визначено президентом Володимиром Зеленським".<\/p><\/div><\/div>
До функціоналу Жовкви входить комунікація з офісами лідерів європейських країн. Про одну таку комунікацію він розповів на телемарафоні, поскаржившись на статтю тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного "Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти", опубліковану в The Economist 1 листопада 2023 р. За словами Жовкви, після виходу статті йому телефонував "один із керівників кабінету лідерів". "Вони в паніці питають: "Що доповідати моєму лідерові? Ви справді в глухому куті?" Ми такого ефекту хотіли досягти цією статтею?" — обурився Жовква. За його словами, Залужний своєю статтею допоміг ворогові: "Я б найменше, що робив, — це коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може відбутися на фронті, якісь варіанти. Тому що ми тоді полегшимо роботу агресора".<\/p><\/div><\/div>
Про цей випад Жовкви одразу ж розповіла газета The New York Times. "Це був разючий публічний докір, який сигналізував про розкол між військовим та цивільним керівництвом у й без того складний для України час", — зазначило видання.<\/p><\/div><\/div>
12 квітня 2024 р. Сибіга перейшов з ОП до МЗС, а його місце в ОП зайняв Микола Точицький, який, втім, пробув там недовго — з 15 квітня по 5 вересня 2024 р. Відтоді сфера відповідальності Жовкви дещо розширилася. Однак він фактично не має стосунку до мирних переговорів, а в інших зовнішньополітичних питаннях грає другорядну роль.<\/p><\/div><\/div>
Олег Татаров - заступник керівника Офісу президента України<\/h2>Серед заступників керівника ОП, яких привів на Банкову Андрій Єрмак, найдовше обіймає свою посаду Олег Татаров. Відповідний указ Володимира Зеленського датовано 5 серпня 2020 р. Упродовж п’яти з половиною років Татаров здобув величезний вплив. Причому найбільше наростання впливовості Татарова було й найменш помітним для суспільства, адже сталося вже після початку великої війни.<\/p><\/div><\/div>
![\"Олег](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/3\/c6\/ed00efc6-bd1e29d130976501bd5e2d27284acc63.webp\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Єрмак був зациклений на контролі максимального широкого кола процесів, а Татаров мав удачу і хист довести свою спроможність стати "точкою збирання" для шефа. В результаті всі силові відомства, в тому числі прокуратура (слідство й нагляд), а також частково судова гілка влади опинилися в одній вертикалі під неформальним впливом Татарова.<\/p><\/div><\/div>
Тривалий час Татаров не був самостійним центром впливу, скоріше довіреною особою Зеленського і Єрмака з надзвичайними повноваженнями для вирішення делікатних питань.<\/p><\/div><\/div>
Однак хоча Татарова на Банкову привів Єрмак, це не означало, що Татаров весь час залишався людиною Єрмака. Він перетворився на людину безпосередньо Зеленського. І в останні тижні перед звільненням Єрмака Татаров був серед тих, хто доносив до Зеленського думку, що Єрмака слід позбутися.<\/p><\/div><\/div>
Людьми Татарова називають директора ДБР Олексія Сухачова, голову Нацполіції Івана Вигівського та його першого заступника — начальника головного слідчого управління Максима Цуцкірідзе. Серед останніх кадрових рішень Зеленського два вважаються перемогами Татарова: це призначені 8 січня 2026 р. нові очільники Дніпропетровської ОДА Олександр Ганжа (до того був начальником ГУ Нацполіції в тій же області) і Чернівецької ОДА Руслан Осипенко (до того був начальником ГУ Нацполіції в Донецькій області).<\/p><\/div><\/div>
Олена Ковальська<\/h2>заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>Попередником Олени Ковальської на посаді заступника керівника ОП був Олексій Дніпров, який закріпився на Банковій задовго до приходу туди Андрія Єрмака: з 3 лютого 2015 р. обіймав посади заступника глави Адміністрації президента, керівника Апарату Адміністрації президента, керівника Апарату Офісу президента; з 9 липня 2021 р. працював заступником керівника ОП. Якраз у 2021 р. Єрмак і запросив на Банкову Ковальську. Вона не мала жодного уявлення про апаратну роботу, зате проявила володіння навичками рекламних кампаній на посаді директора департаменту маркетингу АТ "Державний ощадний банк України", яку обіймала з 2016 р.<\/p><\/div><\/div>
![\"Олена](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/6\/91\/742e6f65-9eaa8e24ecde2f1cbbf4ad8729a49916.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Спочатку Ковальська керувала в ОП головним управлінням стратегічних комунікацій директорату з питань інформаційної політики. У 2022 р. Єрмак проявив до неї особливу довіру: вона отримала посаду керівника Кабінету керівника ОП. І впродовж двох років вона була найближчою співробітницею Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
А далі настав час замінити нею Дніпрова на посаді заступника керівника ОП. Відповідні укази Володимир Зеленський підписав 29 березня 2024 р. У спадок від Дніпрова вона отримала курування над директоратом з питань внутрішньої та гуманітарної політики. 5 липня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Ковальською на посту співголови Ради з молодіжних питань при президентові України. Втім, частина функціоналу Дніпрова дісталася не Ковальській, а її колезі Ірині Мудрій.<\/p><\/div><\/div>
Ірина Мудра<\/h2>заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>29 березня 2024 р. одночасно з Ковальською посаду заступника керівника ОП отримала Ірина Мудра. Їй поступився місцем Андрій Смирнов, який, як і Дніпров, якого замінила Ковальська, не був членом команди Єрмака: з 2015 р. він був депутатом Дніпропетровської облради від партії "Укроп", Зеленський призначив його заступником керівника ОП 10 вересня 2019 р.<\/p><\/div><\/div>
Мудра і Ковальська з однієї "кузні кадрів" — "Ощадбанку". Ковальська з 2016 р. керувала там департаментом маркетингу, а Мудра з 2015 р. — юридичною групою. З 20 травня 2022 р. Мудра працювала заступником міністра юстиції.<\/p><\/div><\/div>
![\"Ірина](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/e\/5d\/ee6b7d78-70a871bc7abc270486d4ea7ffef415de.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>В ОП Мудрій дісталася сфера відповідальності не лише Смирнова, а й частково Дніпрова. У спадок від Смирнова вона отримала курування над директоратом з питань правової політики, а від Дніпрова — над департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород. 20 вересня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Мудрою на посту голови Комісії при президентові України з питань громадянства.<\/p><\/div><\/div>
Досвід роботи Мудрої в державному "Ощадбанку" теж не забуто. 5 листопада 2024 р. Кабмін вніс її як представника президента України до складу конкурсної комісії з визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. На цьому посту Мудра замінила Ростислава Шурму, який був заступником Єрмака до 3 вересня 2024 р.<\/p><\/div><\/div>
Віктор Микита<\/h2>заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>Одним з найголовніших конституційних повноважень президента є призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій. Формально це робиться за поданням Кабінету міністрів, а реально голів обласних держадміністрацій добирають на Банковій. Для цього є спеціальний заступник керівника ОП, якому підпорядковано директорат з питань регіональної політики.<\/p><\/div><\/div>
Зеленський 25 червня 2019 р. призначив на цю посаду Кирила Тимошенка. Він залишався незалежним від Єрмака, коли той очолив ОП. Але зрештою непереборні обставини змусили Тимошенка написати заяву на звільнення, і 24 січня 2023 р. Зеленський призначив на його місце протеже Єрмака — Олексія Кулебу, який до того майже рік очолював Київську ОДА. Завдяки цьому Єрмак отримав частковий контроль над регіональною політикою. Для повного контролю йому не вистачало мати свою людину на аналогічній посаді в уряді. Нагода сталася під час переформатування уряду 5 вересня 2024 р. Того дня Верховна Рада призначила Кулебу віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій, а Зеленський звільнив його з посади в ОП. 8 вересня 2024 р. на його місце був призначений Віктор Микита, який до того майже три роки (з 10 грудня 2021 р.) очолював Закарпатську ОДА.<\/p><\/div><\/div>
![\"Віктор](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/5\/62\/86574eba-51df15a5ba83fcf3bdfa1310f0343625.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Микита родом з Закарпаття, з вересня 2003 р. проходив службу на оперативних та керівних посадах в СБУ. Зокрема, у 2015-2018 рр. керував спецпідрозділом управління СБУ в Закарпатської області по боротьбі з організованою злочинністю. Банковій була потрібна саме така людина, щоб зруйнувати вплив родини Балог в області та утвердити власний вплив. І Микита з цим завданням впорався, вправно використовуючи можливості воєнного стану.<\/p><\/div><\/div>
Це відкрило перед ним перспективи подальшого кар’єрного зростання. Про те, що він дуже добре зарекомендував себе на Банковій, засвідчило обрання його 3 березня 2023 р. головою Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Головою Конгресу за посадою є Зеленський; головою президії Конгресу з 29 липня 2021 р. був Єрмак; виконавчим секретарем президії Конгресу за посадою був Кулеба.<\/p><\/div><\/div>
Тож не дивно, що саме Микита замінив в ОП Кулебу, коли той перейшов працювати в уряд. Разом із посадою Кулеба передав Микиті пост виконавчого секретаря президії Конгресу. У свою чергу Микита 27 вересня 2024 р. передав повноваження голови Палати регіонів Конгресу очільнику Львівської ОДА Максиму Козицькому, який теж був надійною опорою Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
На відміну від Кулеби, Микита опікується також і партією "Слуга народу". Він зберігає за собою посаду голови Закарпатської обласної парторганізації, на яку його обрали ще 3 вересня 2022 р. Ледь встигнувши переїхати на Банкову, він вже 19 вересня 2024 р. провів нараду з головами регіональних організацій "слуг народу"<\/a>.<\/p><\/div><\/div>В ОП Микита отримав широку сферу відповідальності: не лише Кулеби (регіональна політика), а й Шурми (економічна політика) і частково Юлії Соколовської (соціальна політика). Шурма був звільнений з посади заступника керівника ОП 3 вересня, Соколовська і Кулеба — 5 вересня. У підпорядкуванні Микити опинились два директорати: з питань регіональної політики та з питань соціально-економічної політики. З огляду на це Зеленському навіть довелося змінювати положення про Конгрес місцевих та регіональних влад: 4 червня 2025 р. він указав, що виконавчим секретарем президії Конгресу є заступник керівника ОП, "до відання якого віднесені питання регіональної та соціально-економічної політики". 12 листопада 2024 р. Кабмін замінив Шурму на Микиту на посту заступника голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.<\/p><\/div><\/div>
Після зміни керівника ОП позиції Микити не похитнулися. Він навіть в певному сенсі сам став Єрмаком. 30 січня 2026 р. під головуванням нового керівника ОП Буданова відбулося засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад. "Я провів попередні консультації з головою Конгресу — президентом України Володимиром Зеленським та за їх результатами висуваю кандидатуру заступника керівника Офісу президента Віктора Микити на посаду голови президії. Віктор Федорович виявив найкращі організаційні здібності, в тому числі у роботі з Конгресом", — заявив Буданов. І Микиту було обрано головою президії (раніше цей пост належав Єрмаку).<\/p><\/div><\/div>
Однак це не означає, що тепер він має монополію на добір кандидатур на голів ОДА. Тут у нього серйозним конкурентом є інший заступник Буданова — Татаров.<\/p><\/div><\/div>
Ірина Верещук<\/h2>заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>Не завжди посада заступника керівника ОП є впливовою. Іноді вона виглядає як "почесне заслання" для того, хто раніше займав важливіше крісло. Першим таким прикладом під час президентства Зеленського стала Соколовська, яка працювала міністром соціальної політики в уряді Олексія Гончарука, а в уряд Дениса Шмигаля не потрапила. Вона була заступницею Єрмака чотири з половиною роки (з 12 березня 2020 р. по 5 вересня 2024 р.), але так і не стала його людиною.<\/p><\/div><\/div>
Соколовська була вимушена звільнити свій кабінет в ОП, щоб передати його новій "почесній засланці" — Ірині Верещук. Остання майже три роки (з 4 листопада 2021 р. по 5 вересня 2024 р.) пропрацювала віцепрем'єром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.<\/p><\/div><\/div>
![\"Ірина](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/5\/21\/283a653c-25ffec6903e617f2592602cffa2b2215.jfif\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>До початку великої війни її найбільшим досягненням стало створення надійного шляху для російських танків через Кримський перешийок. "23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ "Чонгар" та "Каланчак": від пункту пропуску до адмінмежі. Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна", — похвалилася вона у фейсбуці 14 лютого 2022 р. А 24 лютого цим маршрутом скористався ворог.<\/p><\/div><\/div>
Якою реінтеграцією займалося її міністерство після повномасштабного вторгнення, залишалося загадкою для українців, і зрештою на Банковій вирішили тихенько його ліквідувати. Але Верещук надто багато знає, щоб її можна було відпустити у вільне політичне плавання, тому 8 вересня 2024 р. Зеленський призначив її заступницею Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
Директорат з питань соціальної політики та охорони здоров'я, який підпорядковувався Соколовській, було переналаштовано під Верещук; з 3 січня 2025 р. це директорат з питань ветеранської політики, внутрішньо переміщених осіб, охорони здоров'я та прав дитини.<\/p><\/div><\/div>
Також вона отримала деякі важелі впливу. Зеленський 4 червня 2025 р. затвердив Верещук секретарем (а Єрмака — головою) Координаційної ради з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України. Кабмін 3 вересня 2025 р. затвердив Верещук співголовою Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України.<\/p><\/div><\/div>
Павло Паліса<\/h2>заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>29 листопада 2024 р. Зеленський вирішив, що одна посада заступника керівника ОП має заміщуватися військовослужбовцем ЗСУ з граничним військовим званням генерал-лейтенант. Рішення цілком правильне, хоча й запізніле, з огляду на те, що повномасштабна війна йшла вже третій рік. "Призначив полковника Павла Палісу заступником керівника Офісу — бойовий командир, командир 93-ї бригади "Холодний Яр". Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту", — повідомив Зеленський українцям у вечірньому відеозверненні.<\/p><\/div><\/div>
![\"Павло](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/c\/d0\/9895025b-1a0cbe274c61964dc1037a85e5ac7d0c.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Паліса замінив на посаді Романа Машовця, який був заступником Єрмака з 22 квітня 2020 р. по 30 грудня 2024 р. і не здобув великого авторитету ані у війську, ані на Банковій. Як спадок від Машовця у підпорядкування Палісі перейшов департамент з питань національної безпеки та оборони. Тут слід уточнити, що початково в структурі ОП, затвердженій Зеленським 20 червня 2019 р., існував директорат з питань національної безпеки та оборони. Директорат за своїм статусом вищий від департаменту; він не лише виконує вказівки, а й висуває ініціативи — як записано в положенні про ОП, директорати здійснюють експертний аналіз процесів в Україні і світі та готують за його результатами пропозиції для президента з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави. Однією з перших ініціатив Єрмака, який був призначений керівником ОП 11 лютого 2020 р., стало перетворення директорату з питань національної безпеки та оборони на департамент. Відповідний указ президента вийшов 13 квітня 2020 р. І це цілком відповідало світосприйняттю Зеленського, який 25 вересня 2019 р. з трибуни Генасамблеї ООН запевняв людство, що "війну неможливо виграти перемогами".<\/p><\/div><\/div>
Цю помилку було виправлено лише 30 грудня 2024 р., коли Зеленський відновив в ОП директорат з питань національної безпеки та оборони. В департаменті було передбачено для військових лише дві посади головного консультанта з граничним військовим званням полковник. В директораті Зеленський своїм указом від 21 березня 2025 р. збільшив це число до п’яти: один заступник генерального директора, два завідувача відділу і два головних консультанта (усі з граничним військовим званням полковник).<\/p><\/div><\/div>
11 травня 2025 р. в інтерв’ю "Армія TV" Паліса розповів, що його робота в ОП — "звичайно, це дуже велика відповідальність, але й можливість донести потреби бригад, які тримають оборону на передньому краї, до вищого керівництва держави". Також він сформулював свої завдання: "Основні задачі — зробити так, щоб підрозділам на передньому краї було легше виконувати свої завдання, донести всю проблематику і шляхи вирішення до вищого керівництва держави, всіляко сприяти і налагодити комунікацію між управлінцями на всіх рівнях". На жаль, ця система почала створюватися лише наприкінці 2024 р., хоча мала б ефективно діяти ще під час підготовки до початку великої війни.<\/p><\/div><\/div>
24 лютого 2026 р., у роковини повномасштабного вторгнення, Зеленський присвоїв Палісі військове звання бригадного генерала.<\/p><\/div><\/div>
Максим Донець<\/h2>перший заступник начальника Управління державної охорони України — начальник служби безпеки президента України<\/h3><\/div><\/div>Найближчою до Володимира Зеленського особою є керівник його особистої охорони Максим Донець. Вони однолітки, обидва народилися у Кривому Розі та закінчили Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.<\/p><\/div><\/div>
Донець популярний у соцмережах: присвячена йому сторінка в YouTube<\/a> має 150 тисяч підписників. І він найуспішніший бодігард України.<\/p><\/div><\/div>![\"Максим](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/e\/2c\/9b330a4c-398feddad8502a372ba102565e2202ce.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>"До 2019 року його регулярно помічали серед охорони олігарха Ігоря Коломойського та голови Волинської облради Ігоря Палиці. Поруч із Зеленським чоловік почав з'являтись на початку виборчої кампанії, — розповідало видання chas.news. — Зеленський користування охороною олігарха пояснював тим, що його команда мала контракт з компанією, де працює Донець, одним із компаньйонів в ній був Андрій Богдан".<\/p><\/div><\/div>
Богдан був адвокатом Коломойського. Зеленський, обійнявши посаду президента, одразу зробив Богдана очільником своєї адміністрації, яку невдовзі перейменував на офіс. Проте Богдан протримався на Банковій менше 9 місяців, а Донець супроводжує Зеленського досі.<\/p><\/div><\/div>
29 травня 2019 р., на десятий день свого президентства, Зеленський видав указ про призначення Донця заступником начальника Управління державної охорони (УДО) України — начальником служби безпеки президента України. 25 січня 2022 р. він підняв його в статусі до першого заступника начальника УДО, а 28 березня 2022 р., невдовзі після початку великої війни, присвоїв йому військове звання бригадного генерала.<\/p><\/div><\/div>
Близькість до президента дозволила Донцю впливати і на кадрові рішення президента. Зокрема, говорять, що саме за його порадою Зеленський призначив на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з якої пішов Буданов заради посади керівника ОП) Олега Іващенка, який до того очолював Службу зовнішньої розвідки України.<\/p><\/div><\/div>
Сергій Никифоров<\/h2>прессекретар президента України<\/h3><\/div><\/div>Першим прессекретарем Володимира Зеленського була Юлія Мендель. Вона працювала на нього з 3 червня 2019 р. Про те, що вона йде з посади, стало відомо 30 квітня 2021 р. Після того ОП оголосив конкурс, який тривав майже два місяці. На посаду претендувало близько 70 кандидатів.<\/p><\/div><\/div>
На першому етапі майбутній спікер президента повинен був записати відеозвернення. На другому етапі залишилось близько 10 осіб. Вони пройшли кілька співбесід у Єрмака і його радника Михайла Подоляка, відповідального за медіанапрямок. Потім кілька півфіналістів повинні були виконати завдання, зокрема, як відповідати на критичні запитання журналістів. Зрештою Зеленський провів фінальну співбесіду з двома кандидатами. 24 червня Подоляк повідомив Радіо Свобода результат: "Речник — Сергій Никифоров. Зараз — деякі юридичні формальності. Трошки пізніше буде представлений пан Сергій". Ще до офіційного призначення Никифоров супроводжував Зеленського під час офіційного візиту президента до Литви, який відбувся 6-7 липня.<\/p><\/div><\/div>
![\"Сергій](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/thumbs\/760x\/d\/9d\/f4aa6666-5c3e179a518ea46ca7f2de35c46ed9dd.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>Отже, стати речником Зеленського мав шанси лише той, хто сподобався Єрмаку. Але треба було ще сподобатися Зеленському. Тут Никифоров мав вагому перевагу: він теж народився у Кривому Розі, у 2006–2007 рр., на початку журналістської кар’єри, працював кореспондентом на криворізькому телеканалі "Рудана".<\/p><\/div><\/div>
9 липня 2021 р. сайт президента повідомив, що за результатам відбору та співбесіди після завершення всіх процедур, необхідних для оформлення, на посаду прессекретаря президента призначено Сергія Никифорова. "Зважаючи на його досвід професійної роботи в журналістиці, очікуємо подальшої розбудови ефективної комунікації з представниками засобів масової інформації, формування прозорої системи висвітлення діяльності президента України", — анонсував сайт. Оскільки Никифоров зберігає посаду вже 4,5 роки, можна зробити висновок, що він виправдав очікування і зараз система висвітлення діяльності президента прозора, а комунікац
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ
Популярні новини
02.02.22
Які автомобілі не зможуть пройти обов'язковий техогляд
04.02.22
Чи потрібні сільські бібліотеки ?
01.02.22
Територіальна оборона Дніпра розпочала підготовку
01.02.22
У Запорізькій області археологи виявили людський череп віком майже 8 тисяч років
01.03.22
Список каналів повітряної тривоги у містах і селах Дніпропетровської області
09.03.22
Оперативна інформація про російське вторгнення на 12.00 - 09.03.2022
Популярні статті
Ледачкуваті «слуги народу» провалили «План Качки - Кос» вступу до ЄС
Зрошення - це чи не перший крок до передбачуваного і неодмінно прибуткового аграрного бізнесу
Ідея, яка варта свічок: в масштабах восьми областей створити ефективну команду аграрників регіонального представництва
Українці воюють з любові, - Аліна Сарнацька
Агродрони, котрі технологічно уже змінюють економіку особливо малих фермерських господарств
Новини Дніпропетровської області, надзвичайні події районів і громад ОТГ, сільські новини Дніпропетровщини сьогодні, головна інформація про ринок землі в Україні - щодня читайте на сайті обласної газети "Фермер Придніпров'я".
Сайт вітає передрук, як повний, так і частковий, за умови зазначення відкритого гіперпосилання на не нижче другого абзацу тексту з передруком або частковим передруком публікації. Використання інформації сайту можливе лише за умови активного гіперпосилання на "Фермер Придніпров'я"
Заради своєї нової посади генерал-лейтенант Кирило Буданов поступився посадою начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони, яку він обіймав з 5 серпня 2020 р. Зі свого боку, Володимир Зеленський, щоб переманити Буданова з ГУР в ОП, виконав його умову і залишив його на військовій службі. 2 січня 2026 р. трьома указами №№ 3, 4 і 5 Зеленський:<\/p><\/div><\/div>
- звільнив Буданова з посади начальника ГУР МО;<\/li>
- установив, що "у період дії воєнного стану для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки" посада керівника ОП може бути заміщена військовослужбовцем, який відряджається до неї "у встановленому законодавством порядку із залишенням на військовій службі, без виключення зі списків особового складу";<\/li>
- призначив Буданова керівником ОП.<\/li><\/ul><\/div><\/div>
Ця завбачлива вимога 40-річного генерала Буданова свідчить, що він розцінює свою нинішню політичну діяльність як тимчасову і зарезервував собі можливість колись (наприклад, після президентських виборів) претендувати на керівні військові посади.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Справді, Буданов принципово відрізняється від свого попередника тим, що здобув певну популярність і тому має кар’єрні перспективи, хто б не став наступним президентом. Єрмак багаторазово повторював: "Я прийшов з цим президентом і з ним піду". Буданов такого не говорить і, головне, не думає.<\/p><\/div><\/div>
Водночас Зеленський, зі свого боку, ставиться до Буданова інакше, ніж до Єрмака, і значно звузив функціонал керівника ОП. Це проявилося у двох важливих наслідках.<\/p><\/div><\/div>
По-перше, Зеленський не дав Буданову створити в ОП власну команду. Усі заступники керівника ОП, які працювали при Єрмаку, зберегли свої посади і сфери відповідальності (окрім Ігоря Брусила, який був звільнений 3 березня й поїхав працювати послом України в Італію). І якщо Єрмак був начальником над ними, то Буданов фактично лише координує їхню діяльність.<\/p><\/div><\/div>
По-друге, Зеленський обмежив сферу відповідальності Буданова мирними переговорами. Цим напрямком опікуються втрьох сам Зеленський, Буданов і його новопризначений перший заступник Сергій Кислиця. Енергетикою Зеленський опікується спільно з першим віцепрем’єром Денисом Шмигалем і прем’єром Юлією Свириденко, війною і забезпеченням війська — спільно з головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським, начальним Генштабу ЗСУ генерал-лейтенантом Андрієм Гнатовим і міністром оборони Михайлом Федоровим. Іншими напрямками опікуються заступники керівника ОП. Тож мирні переговори — це, власне, єдиний напрямок, на який Буданов має суттєвий вплив.<\/p><\/div><\/div>
Але це дуже важливий напрямок, і Буданов має тут певну компетенцію. 8 січня 2024 р. Зеленський призначив його членом делегації України для участі в переговорах з напрацювання та підготовки дво- і багатосторонніх міжнародних домовленостей між Україною та іншими державами про гарантії безпеки для України, а 22 листопада 2025 р. — членом делегації України для участі в переговорному процесі зі США та іншими міжнародними партнерами України, а також із представниками РФ щодо досягнення справедливого і сталого миру.<\/p><\/div><\/div>
Обидві ці делегації очолював Єрмак; перша вже втратила актуальність, а очолити другу після відставки Єрмака Зеленський доручив секретареві РНБО Рустему Умєрову. Отже, навіть у переговорному процесі Буданов має менший вплив, ніж мав Єрмак.<\/p><\/div><\/div>
Буданов є членом Ставки верховного головнокомандувача з моменту її утворення 24 лютого 2022 р. "У спадок" від Єрмака він отримав також статус члена РНБО з 7 січня 2026 р., а з 27 лютого — голови Комісії державних нагород та геральдики та голови робочої групи з напрацювання пропозицій щодо участі України в Робочій групі з питань боротьби з хабарництвом у міжнародних комерційних операціях ОЕСР. Але на чолі кількох утворених Зеленським органів залишається Єрмак, а не Буданов. Це, зокрема, Координаційна рада з питань захисту та безпеки дітей; Координаційна рада з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України; Рада з питань підтримки підприємництва.<\/p><\/div><\/div>
Єрмак був всеосяжним, але Зеленському не потрібно, щоб всеосяжним став Буданов.<\/p><\/div><\/div>
Сергій Кислиця - перший заступник керівника Офісу президента України<\/h2>
Більше п’яти років Україна прожила без першого заступника керівника ОП. Попередником Сергія Кислиці на цій посаді був Сергій Трофімов, який обіймав її з 25 червня 2019 р. по 4 листопада 2020 р. Разом із звільненням Трофімова Володимир Зеленський своїм указом взагалі скасував цю посаду, але 5 січня 2026 р. відновив її, щоб одразу призначити на неї Кислицю.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Щоб зрозуміти, що це означає, варто згадати попередню кар’єру Кислиці. Майже шість років, з 9 березня 2014 р. по 5 лютого 2020 р., він був заступником міністра закордонних справ. П’ять років, з 18 грудня 2019 р. по 21 грудня 2024 р., пропрацював у Нью-Йорку постійним представником України при ООН. Тож коли 12 лютого 2025 р. він повернувся до МЗС на посаду першого заступника міністра, можна було очікувати, що це не остання сходинка в його кар’єрі.<\/p><\/div><\/div>
Було декілька хвиль прогнозів, що він отримає посаду міністра, з огляду на його переваги над Андрієм Сибігою: більший досвід, досконаліша англійська, ліпші навички переговорника. Але після відставки Андрія Єрмака перед Кислицею відкрилася інша можливість.<\/p><\/div><\/div>
8 грудня 2025 р. Зеленський повідомив журналістам, що Кислиця є одним з кандидатів на посаду керівника ОП. "Він дуже мені зараз допомагає в перемовному треку, це дуже важливо", — пояснив він і зазначив, що у разі призначення Кислиці головним напрямком роботи ОП "буде міжнародка", бо "не впевнений, що Кислиця готовий на внутрішні питання витрачати час". Зазначимо, що Кислиця був членом усіх делегацій України для участі в переговорному процесі, які створював Зеленський, починаючи з травня 2025 р.<\/p><\/div><\/div>
Зрештою Зеленський захотів забрати на Банкову і Буданова, і Кислицю. Свої мотиви він повідомив журналістам 30 січня 2026 р.: "Я зібрав в Офісі, в дуже близькій команді тих людей, які займаються переговорами або які потенційно можуть це робити. Цим я показав, що буде від України тільки одна комунікація, буде "один човен", один переговорний напрям, а не три чи чотири чи більше".<\/p><\/div><\/div>
Звісно, було б негарно понижувати в посаді одного зі своїх провідних переговорників. Тому Зеленський зробив Кислиці "горизонтальне переміщення" з МЗС в ОП, зберігши йому статус першого заступника.<\/p><\/div><\/div>
Але це переміщення знадобилося не лише для того, щоб зібрати Буданова і Кислицю в "одному човні". У Зеленського був й інший мотив. Дональд Трамп зробив своїми головними переговорниками з Росією та Україною мільярдера Стіва Віткоффа та свого зятя Джареда Кушнера, відтіснивши держсекретаря Марко Рубіо. Тому перемовини по лінії дипломатичних відомств відійшли на другий план, а на перший вийшли безпосередні контакти між Білим домом і Банковою.<\/p><\/div><\/div>
Втім, поки що сподівання Зеленського на Кислицю виявилися перебільшеними. Той залишається відданим дипломатичним звичаям і не знайшов "ключиків" до Віткоффа та Кушнера, які цими звичаями нехтують.<\/p><\/div><\/div>
Ігор Жовква - заступник керівника Офісу президента України<\/h2>
Серед усіх заступників Буданова найдовше сидить в своєму кріслі Ігор Жовква. З вересня 2014 р. він керував головним департаментом зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації президента; з серпня 2019 р. — головним управлінням з питань зовнішньої політики директорату з питань зовнішньої політики Офісу президента. 13 вересня 2019 р. Володимир Зеленський призначив його заступником керівника ОП. На цій посаді Жовква пересидів вже двох шефів: Андрія Богдана та Андрія Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Спочатку Жовква відповідав в ОП за всю зовнішню політику. Але 31 травня 2021 р. Зеленський на прохання Єрмака призначив заступником керівника ОП Андрія Сибігу і своїм указом розбив директорат з питань зовнішньої політики на два: директорат з питань зовнішньої політики та стратегічного партнерства і департамент з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Сибізі дістався перший напрямок, а Жовкві — другий. "До першочергових завдань Ігоря Жовкви належатиме координація співпраці з віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Верховною Радою", — повідомив сайт президента і процитував завдання, поставлене Єрмаком: "Потенціал усіх владних інституцій України має бути використаний на сто відсотків для того, щоб ми могли забезпечити повноправну інтеграцію нашої держави до структур Євросоюзу та НАТО, як це й визначено президентом Володимиром Зеленським".<\/p><\/div><\/div>
До функціоналу Жовкви входить комунікація з офісами лідерів європейських країн. Про одну таку комунікацію він розповів на телемарафоні, поскаржившись на статтю тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного "Сучасна позиційна війна і як у ній перемогти", опубліковану в The Economist 1 листопада 2023 р. За словами Жовкви, після виходу статті йому телефонував "один із керівників кабінету лідерів". "Вони в паніці питають: "Що доповідати моєму лідерові? Ви справді в глухому куті?" Ми такого ефекту хотіли досягти цією статтею?" — обурився Жовква. За його словами, Залужний своєю статтею допоміг ворогові: "Я б найменше, що робив, — це коментував для преси, для відкритої публіки те, що відбувається на фронті, те, що може відбутися на фронті, якісь варіанти. Тому що ми тоді полегшимо роботу агресора".<\/p><\/div><\/div>
Про цей випад Жовкви одразу ж розповіла газета The New York Times. "Це був разючий публічний докір, який сигналізував про розкол між військовим та цивільним керівництвом у й без того складний для України час", — зазначило видання.<\/p><\/div><\/div>
12 квітня 2024 р. Сибіга перейшов з ОП до МЗС, а його місце в ОП зайняв Микола Точицький, який, втім, пробув там недовго — з 15 квітня по 5 вересня 2024 р. Відтоді сфера відповідальності Жовкви дещо розширилася. Однак він фактично не має стосунку до мирних переговорів, а в інших зовнішньополітичних питаннях грає другорядну роль.<\/p><\/div><\/div>
Олег Татаров - заступник керівника Офісу президента України<\/h2>
Серед заступників керівника ОП, яких привів на Банкову Андрій Єрмак, найдовше обіймає свою посаду Олег Татаров. Відповідний указ Володимира Зеленського датовано 5 серпня 2020 р. Упродовж п’яти з половиною років Татаров здобув величезний вплив. Причому найбільше наростання впливовості Татарова було й найменш помітним для суспільства, адже сталося вже після початку великої війни.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Єрмак був зациклений на контролі максимального широкого кола процесів, а Татаров мав удачу і хист довести свою спроможність стати "точкою збирання" для шефа. В результаті всі силові відомства, в тому числі прокуратура (слідство й нагляд), а також частково судова гілка влади опинилися в одній вертикалі під неформальним впливом Татарова.<\/p><\/div><\/div>
Тривалий час Татаров не був самостійним центром впливу, скоріше довіреною особою Зеленського і Єрмака з надзвичайними повноваженнями для вирішення делікатних питань.<\/p><\/div><\/div>
Однак хоча Татарова на Банкову привів Єрмак, це не означало, що Татаров весь час залишався людиною Єрмака. Він перетворився на людину безпосередньо Зеленського. І в останні тижні перед звільненням Єрмака Татаров був серед тих, хто доносив до Зеленського думку, що Єрмака слід позбутися.<\/p><\/div><\/div>
Людьми Татарова називають директора ДБР Олексія Сухачова, голову Нацполіції Івана Вигівського та його першого заступника — начальника головного слідчого управління Максима Цуцкірідзе. Серед останніх кадрових рішень Зеленського два вважаються перемогами Татарова: це призначені 8 січня 2026 р. нові очільники Дніпропетровської ОДА Олександр Ганжа (до того був начальником ГУ Нацполіції в тій же області) і Чернівецької ОДА Руслан Осипенко (до того був начальником ГУ Нацполіції в Донецькій області).<\/p><\/div><\/div>
Олена Ковальська<\/h2>
заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>
Попередником Олени Ковальської на посаді заступника керівника ОП був Олексій Дніпров, який закріпився на Банковій задовго до приходу туди Андрія Єрмака: з 3 лютого 2015 р. обіймав посади заступника глави Адміністрації президента, керівника Апарату Адміністрації президента, керівника Апарату Офісу президента; з 9 липня 2021 р. працював заступником керівника ОП. Якраз у 2021 р. Єрмак і запросив на Банкову Ковальську. Вона не мала жодного уявлення про апаратну роботу, зате проявила володіння навичками рекламних кампаній на посаді директора департаменту маркетингу АТ "Державний ощадний банк України", яку обіймала з 2016 р.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Спочатку Ковальська керувала в ОП головним управлінням стратегічних комунікацій директорату з питань інформаційної політики. У 2022 р. Єрмак проявив до неї особливу довіру: вона отримала посаду керівника Кабінету керівника ОП. І впродовж двох років вона була найближчою співробітницею Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
А далі настав час замінити нею Дніпрова на посаді заступника керівника ОП. Відповідні укази Володимир Зеленський підписав 29 березня 2024 р. У спадок від Дніпрова вона отримала курування над директоратом з питань внутрішньої та гуманітарної політики. 5 липня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Ковальською на посту співголови Ради з молодіжних питань при президентові України. Втім, частина функціоналу Дніпрова дісталася не Ковальській, а її колезі Ірині Мудрій.<\/p><\/div><\/div>
Ірина Мудра<\/h2>
заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>
29 березня 2024 р. одночасно з Ковальською посаду заступника керівника ОП отримала Ірина Мудра. Їй поступився місцем Андрій Смирнов, який, як і Дніпров, якого замінила Ковальська, не був членом команди Єрмака: з 2015 р. він був депутатом Дніпропетровської облради від партії "Укроп", Зеленський призначив його заступником керівника ОП 10 вересня 2019 р.<\/p><\/div><\/div>
Мудра і Ковальська з однієї "кузні кадрів" — "Ощадбанку". Ковальська з 2016 р. керувала там департаментом маркетингу, а Мудра з 2015 р. — юридичною групою. З 20 травня 2022 р. Мудра працювала заступником міністра юстиції.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>В ОП Мудрій дісталася сфера відповідальності не лише Смирнова, а й частково Дніпрова. У спадок від Смирнова вона отримала курування над директоратом з питань правової політики, а від Дніпрова — над департаментом з питань громадянства, помилування, державних нагород. 20 вересня 2024 р. Зеленський замінив Дніпрова Мудрою на посту голови Комісії при президентові України з питань громадянства.<\/p><\/div><\/div>
Досвід роботи Мудрої в державному "Ощадбанку" теж не забуто. 5 листопада 2024 р. Кабмін вніс її як представника президента України до складу конкурсної комісії з визначення претендентів на посади незалежних членів наглядової ради державного банку. На цьому посту Мудра замінила Ростислава Шурму, який був заступником Єрмака до 3 вересня 2024 р.<\/p><\/div><\/div>
Віктор Микита<\/h2>
заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>
Одним з найголовніших конституційних повноважень президента є призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій. Формально це робиться за поданням Кабінету міністрів, а реально голів обласних держадміністрацій добирають на Банковій. Для цього є спеціальний заступник керівника ОП, якому підпорядковано директорат з питань регіональної політики.<\/p><\/div><\/div>
Зеленський 25 червня 2019 р. призначив на цю посаду Кирила Тимошенка. Він залишався незалежним від Єрмака, коли той очолив ОП. Але зрештою непереборні обставини змусили Тимошенка написати заяву на звільнення, і 24 січня 2023 р. Зеленський призначив на його місце протеже Єрмака — Олексія Кулебу, який до того майже рік очолював Київську ОДА. Завдяки цьому Єрмак отримав частковий контроль над регіональною політикою. Для повного контролю йому не вистачало мати свою людину на аналогічній посаді в уряді. Нагода сталася під час переформатування уряду 5 вересня 2024 р. Того дня Верховна Рада призначила Кулебу віцепрем'єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад і територій, а Зеленський звільнив його з посади в ОП. 8 вересня 2024 р. на його місце був призначений Віктор Микита, який до того майже три роки (з 10 грудня 2021 р.) очолював Закарпатську ОДА.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Микита родом з Закарпаття, з вересня 2003 р. проходив службу на оперативних та керівних посадах в СБУ. Зокрема, у 2015-2018 рр. керував спецпідрозділом управління СБУ в Закарпатської області по боротьбі з організованою злочинністю. Банковій була потрібна саме така людина, щоб зруйнувати вплив родини Балог в області та утвердити власний вплив. І Микита з цим завданням впорався, вправно використовуючи можливості воєнного стану.<\/p><\/div><\/div>
Це відкрило перед ним перспективи подальшого кар’єрного зростання. Про те, що він дуже добре зарекомендував себе на Банковій, засвідчило обрання його 3 березня 2023 р. головою Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України. Головою Конгресу за посадою є Зеленський; головою президії Конгресу з 29 липня 2021 р. був Єрмак; виконавчим секретарем президії Конгресу за посадою був Кулеба.<\/p><\/div><\/div>
Тож не дивно, що саме Микита замінив в ОП Кулебу, коли той перейшов працювати в уряд. Разом із посадою Кулеба передав Микиті пост виконавчого секретаря президії Конгресу. У свою чергу Микита 27 вересня 2024 р. передав повноваження голови Палати регіонів Конгресу очільнику Львівської ОДА Максиму Козицькому, який теж був надійною опорою Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
На відміну від Кулеби, Микита опікується також і партією "Слуга народу". Він зберігає за собою посаду голови Закарпатської обласної парторганізації, на яку його обрали ще 3 вересня 2022 р. Ледь встигнувши переїхати на Банкову, він вже 19 вересня 2024 р. провів нараду з головами регіональних організацій "слуг народу"<\/a>.<\/p><\/div><\/div>
В ОП Микита отримав широку сферу відповідальності: не лише Кулеби (регіональна політика), а й Шурми (економічна політика) і частково Юлії Соколовської (соціальна політика). Шурма був звільнений з посади заступника керівника ОП 3 вересня, Соколовська і Кулеба — 5 вересня. У підпорядкуванні Микити опинились два директорати: з питань регіональної політики та з питань соціально-економічної політики. З огляду на це Зеленському навіть довелося змінювати положення про Конгрес місцевих та регіональних влад: 4 червня 2025 р. він указав, що виконавчим секретарем президії Конгресу є заступник керівника ОП, "до відання якого віднесені питання регіональної та соціально-економічної політики". 12 листопада 2024 р. Кабмін замінив Шурму на Микиту на посту заступника голови Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.<\/p><\/div><\/div>
Після зміни керівника ОП позиції Микити не похитнулися. Він навіть в певному сенсі сам став Єрмаком. 30 січня 2026 р. під головуванням нового керівника ОП Буданова відбулося засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад. "Я провів попередні консультації з головою Конгресу — президентом України Володимиром Зеленським та за їх результатами висуваю кандидатуру заступника керівника Офісу президента Віктора Микити на посаду голови президії. Віктор Федорович виявив найкращі організаційні здібності, в тому числі у роботі з Конгресом", — заявив Буданов. І Микиту було обрано головою президії (раніше цей пост належав Єрмаку).<\/p><\/div><\/div>
Однак це не означає, що тепер він має монополію на добір кандидатур на голів ОДА. Тут у нього серйозним конкурентом є інший заступник Буданова — Татаров.<\/p><\/div><\/div>
Ірина Верещук<\/h2>
заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>
Не завжди посада заступника керівника ОП є впливовою. Іноді вона виглядає як "почесне заслання" для того, хто раніше займав важливіше крісло. Першим таким прикладом під час президентства Зеленського стала Соколовська, яка працювала міністром соціальної політики в уряді Олексія Гончарука, а в уряд Дениса Шмигаля не потрапила. Вона була заступницею Єрмака чотири з половиною роки (з 12 березня 2020 р. по 5 вересня 2024 р.), але так і не стала його людиною.<\/p><\/div><\/div>
Соколовська була вимушена звільнити свій кабінет в ОП, щоб передати його новій "почесній засланці" — Ірині Верещук. Остання майже три роки (з 4 листопада 2021 р. по 5 вересня 2024 р.) пропрацювала віцепрем'єром — міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.<\/p><\/div><\/div>
До початку великої війни її найбільшим досягненням стало створення надійного шляху для російських танків через Кримський перешийок. "23 листопада 2021 року пообіцяла, що впродовж трьох місяців команда Мінреінтеграції запустить шатли на КПВВ "Чонгар" та "Каланчак": від пункту пропуску до адмінмежі. Сьогодні шатли поїхали. Завдання виконано. На тиждень раніше дедлайна", — похвалилася вона у фейсбуці 14 лютого 2022 р. А 24 лютого цим маршрутом скористався ворог.<\/p><\/div><\/div>
Якою реінтеграцією займалося її міністерство після повномасштабного вторгнення, залишалося загадкою для українців, і зрештою на Банковій вирішили тихенько його ліквідувати. Але Верещук надто багато знає, щоб її можна було відпустити у вільне політичне плавання, тому 8 вересня 2024 р. Зеленський призначив її заступницею Єрмака.<\/p><\/div><\/div>
Директорат з питань соціальної політики та охорони здоров'я, який підпорядковувався Соколовській, було переналаштовано під Верещук; з 3 січня 2025 р. це директорат з питань ветеранської політики, внутрішньо переміщених осіб, охорони здоров'я та прав дитини.<\/p><\/div><\/div>
Також вона отримала деякі важелі впливу. Зеленський 4 червня 2025 р. затвердив Верещук секретарем (а Єрмака — головою) Координаційної ради з питань реабілітації та підтримки військовослужбовців, інших осіб, які беруть участь в обороні України. Кабмін 3 вересня 2025 р. затвердив Верещук співголовою Міжвідомчої координаційної ради з питань охорони психічного здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України.<\/p><\/div><\/div>
Павло Паліса<\/h2>
заступник керівника Офісу президента України<\/h3><\/div><\/div>
29 листопада 2024 р. Зеленський вирішив, що одна посада заступника керівника ОП має заміщуватися військовослужбовцем ЗСУ з граничним військовим званням генерал-лейтенант. Рішення цілком правильне, хоча й запізніле, з огляду на те, що повномасштабна війна йшла вже третій рік. "Призначив полковника Павла Палісу заступником керівника Офісу — бойовий командир, командир 93-ї бригади "Холодний Яр". Він добре розуміє, що в бригадах, на фронті, і мені потрібна саме така людина, щоб точно знав в щоденному режимі інформацію безпосередньо з фронту", — повідомив Зеленський українцям у вечірньому відеозверненні.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Паліса замінив на посаді Романа Машовця, який був заступником Єрмака з 22 квітня 2020 р. по 30 грудня 2024 р. і не здобув великого авторитету ані у війську, ані на Банковій. Як спадок від Машовця у підпорядкування Палісі перейшов департамент з питань національної безпеки та оборони. Тут слід уточнити, що початково в структурі ОП, затвердженій Зеленським 20 червня 2019 р., існував директорат з питань національної безпеки та оборони. Директорат за своїм статусом вищий від департаменту; він не лише виконує вказівки, а й висуває ініціативи — як записано в положенні про ОП, директорати здійснюють експертний аналіз процесів в Україні і світі та готують за його результатами пропозиції для президента з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави. Однією з перших ініціатив Єрмака, який був призначений керівником ОП 11 лютого 2020 р., стало перетворення директорату з питань національної безпеки та оборони на департамент. Відповідний указ президента вийшов 13 квітня 2020 р. І це цілком відповідало світосприйняттю Зеленського, який 25 вересня 2019 р. з трибуни Генасамблеї ООН запевняв людство, що "війну неможливо виграти перемогами".<\/p><\/div><\/div>
Цю помилку було виправлено лише 30 грудня 2024 р., коли Зеленський відновив в ОП директорат з питань національної безпеки та оборони. В департаменті було передбачено для військових лише дві посади головного консультанта з граничним військовим званням полковник. В директораті Зеленський своїм указом від 21 березня 2025 р. збільшив це число до п’яти: один заступник генерального директора, два завідувача відділу і два головних консультанта (усі з граничним військовим званням полковник).<\/p><\/div><\/div>
11 травня 2025 р. в інтерв’ю "Армія TV" Паліса розповів, що його робота в ОП — "звичайно, це дуже велика відповідальність, але й можливість донести потреби бригад, які тримають оборону на передньому краї, до вищого керівництва держави". Також він сформулював свої завдання: "Основні задачі — зробити так, щоб підрозділам на передньому краї було легше виконувати свої завдання, донести всю проблематику і шляхи вирішення до вищого керівництва держави, всіляко сприяти і налагодити комунікацію між управлінцями на всіх рівнях". На жаль, ця система почала створюватися лише наприкінці 2024 р., хоча мала б ефективно діяти ще під час підготовки до початку великої війни.<\/p><\/div><\/div>
24 лютого 2026 р., у роковини повномасштабного вторгнення, Зеленський присвоїв Палісі військове звання бригадного генерала.<\/p><\/div><\/div>
Максим Донець<\/h2>
перший заступник начальника Управління державної охорони України — начальник служби безпеки президента України<\/h3><\/div><\/div>
Найближчою до Володимира Зеленського особою є керівник його особистої охорони Максим Донець. Вони однолітки, обидва народилися у Кривому Розі та закінчили Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.<\/p><\/div><\/div>
Донець популярний у соцмережах: присвячена йому сторінка в YouTube<\/a> має 150 тисяч підписників. І він найуспішніший бодігард України.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>"До 2019 року його регулярно помічали серед охорони олігарха Ігоря Коломойського та голови Волинської облради Ігоря Палиці. Поруч із Зеленським чоловік почав з'являтись на початку виборчої кампанії, — розповідало видання chas.news. — Зеленський користування охороною олігарха пояснював тим, що його команда мала контракт з компанією, де працює Донець, одним із компаньйонів в ній був Андрій Богдан".<\/p><\/div><\/div>
Богдан був адвокатом Коломойського. Зеленський, обійнявши посаду президента, одразу зробив Богдана очільником своєї адміністрації, яку невдовзі перейменував на офіс. Проте Богдан протримався на Банковій менше 9 місяців, а Донець супроводжує Зеленського досі.<\/p><\/div><\/div>
29 травня 2019 р., на десятий день свого президентства, Зеленський видав указ про призначення Донця заступником начальника Управління державної охорони (УДО) України — начальником служби безпеки президента України. 25 січня 2022 р. він підняв його в статусі до першого заступника начальника УДО, а 28 березня 2022 р., невдовзі після початку великої війни, присвоїв йому військове звання бригадного генерала.<\/p><\/div><\/div>
Близькість до президента дозволила Донцю впливати і на кадрові рішення президента. Зокрема, говорять, що саме за його порадою Зеленський призначив на посаду начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з якої пішов Буданов заради посади керівника ОП) Олега Іващенка, який до того очолював Службу зовнішньої розвідки України.<\/p><\/div><\/div>
Сергій Никифоров<\/h2>
прессекретар президента України<\/h3><\/div><\/div>
Першим прессекретарем Володимира Зеленського була Юлія Мендель. Вона працювала на нього з 3 червня 2019 р. Про те, що вона йде з посади, стало відомо 30 квітня 2021 р. Після того ОП оголосив конкурс, який тривав майже два місяці. На посаду претендувало близько 70 кандидатів.<\/p><\/div><\/div>
На першому етапі майбутній спікер президента повинен був записати відеозвернення. На другому етапі залишилось близько 10 осіб. Вони пройшли кілька співбесід у Єрмака і його радника Михайла Подоляка, відповідального за медіанапрямок. Потім кілька півфіналістів повинні були виконати завдання, зокрема, як відповідати на критичні запитання журналістів. Зрештою Зеленський провів фінальну співбесіду з двома кандидатами. 24 червня Подоляк повідомив Радіо Свобода результат: "Речник — Сергій Никифоров. Зараз — деякі юридичні формальності. Трошки пізніше буде представлений пан Сергій". Ще до офіційного призначення Никифоров супроводжував Зеленського під час офіційного візиту президента до Литви, який відбувся 6-7 липня.<\/p><\/div><\/div>
<\/a><\/p><\/div><\/div>Отже, стати речником Зеленського мав шанси лише той, хто сподобався Єрмаку. Але треба було ще сподобатися Зеленському. Тут Никифоров мав вагому перевагу: він теж народився у Кривому Розі, у 2006–2007 рр., на початку журналістської кар’єри, працював кореспондентом на криворізькому телеканалі "Рудана".<\/p><\/div><\/div>
9 липня 2021 р. сайт президента повідомив, що за результатам відбору та співбесіди після завершення всіх процедур, необхідних для оформлення, на посаду прессекретаря президента призначено Сергія Никифорова. "Зважаючи на його досвід професійної роботи в журналістиці, очікуємо подальшої розбудови ефективної комунікації з представниками засобів масової інформації, формування прозорої системи висвітлення діяльності президента України", — анонсував сайт. Оскільки Никифоров зберігає посаду вже 4,5 роки, можна зробити висновок, що він виправдав очікування і зараз система висвітлення діяльності президента прозора, а комунікац
Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГПопулярні новини02.02.22 Які автомобілі не зможуть пройти обов'язковий техогляд
04.02.22 Чи потрібні сільські бібліотеки ?
01.02.22 Територіальна оборона Дніпра розпочала підготовку
01.02.22 У Запорізькій області археологи виявили людський череп віком майже 8 тисяч років
01.03.22 Список каналів повітряної тривоги у містах і селах Дніпропетровської області
09.03.22 Оперативна інформація про російське вторгнення на 12.00 - 09.03.2022
Популярні статтіЛедачкуваті «слуги народу» провалили «План Качки - Кос» вступу до ЄС
Зрошення - це чи не перший крок до передбачуваного і неодмінно прибуткового аграрного бізнесу
Ідея, яка варта свічок: в масштабах восьми областей створити ефективну команду аграрників регіонального представництва
Українці воюють з любові, - Аліна Сарнацька
Агродрони, котрі технологічно уже змінюють економіку особливо малих фермерських господарствНовини Дніпропетровської області, надзвичайні події районів і громад ОТГ, сільські новини Дніпропетровщини сьогодні, головна інформація про ринок землі в Україні - щодня читайте на сайті обласної газети "Фермер Придніпров'я".
Сайт вітає передрук, як повний, так і частковий, за умови зазначення відкритого гіперпосилання на не нижче другого абзацу тексту з передруком або частковим передруком публікації. Використання інформації сайту можливе лише за умови активного гіперпосилання на "Фермер Придніпров'я"
![\"Кирило](\"https:\/\/www.dsnews.ua\/static\/content\/originals\/7\/14\/4402a8a165f07801e63571f2069dd147.jpg\")
<\/a><\/p><\/div><\/div>