Солохині теревені

Картина заслуженого художника України Олексія Потапенка

Чергові вибухи за вікном, а в мене на думці, чи помитий посуд і дописана стаття. І це стало нормою. Я почала частіше загострювати увагу близьких на прибиранні оселі, перестановці  меблів в будинку, купівлі якихось побутових дрібничок. Це прояв стресу. Боротися з ним марно, треба тривожну енергію переплавити в щось суттєве. Щоб згодом, якщо на це глянути, зрадіти:  якби не стрес, то не створила б, приміром, новорічний " handmade " на стіні з пташками, шишками і ялівцем. Тепер проходжу повз нього і відзначаю, що проситься для вдосконалення. Замінити калину чи додати блискіток? Думки зайняті, значить, працюють. От хто вигадав, що 3 січня - Міжнародний день здоровʼя душі і тіла? Скупа інформація, що такий день  існує в кількох країнах. На відміну від них, в Україні кожен день - про здоров'я тіла, душі і взагалі життя.
У нас вже тепло і здорово на душі і в тілі, коли читаєш зведення Генштабу, коли чуєш гучну роботу ППО,  тоді всі теорії науковців про взаємозв'язок душі і тіла справджуються. Вони не розривні, як і ми на цій стародавній і красивій землі.
Після нічних ворожих атак на Київщину і Харківщину  в аптеці Дніпра  - черга. Всі замовляють ліки від головного болю і снодійне. Ось вона, душа. Просить втамувати біль.
У кожного свій спосіб переживати війну, хтось купує насіння і чекає весни для його посіву, хтось оновлює кімнати яскравими шпалерами, хтось пише щоденник,  відволікаючись від тривог і вибухів, комусь вдається зберігати рівновагу і спокій тільки за кермом авто.
Коли над будинком свищуть ракети, я сиджу в підвалі і перебираю пальці рук. Тисну на них, що є сили. І заспокоююсь. А ще повторюю слова одного доброго знайомого - військового, який пережив полон і продовжує боронити рідну землю. Він каже: "Тільки не сьогодні". І я сотню разів повторюю, що не сьогодні.
Існує купа вправ і руханок зняти тривожний стан і нормалізувати дихання під час вибухів, але в кожного має бути напоготові своє магічне слово чи дія, які  збережуть  психічний і фізичний стан в нормі.
Друзі! Бережіть свою душу і тіло здоровими, бо хтозна, яка місія покладена  на вас Богом, і, без втілення її, життя не проживеться в повну. Цього ніхто не знає, але від того, можливо, залежить поява наступних поколінь запеклих українців, які здавна голосисто виводять: "Ой, на горі два дубки...та й злилися до купки".
До купки!
То наша, напевно, історична роль...