Цитата дня

Потяг у Вінниці запізнювався на дві години. У залі очікувань пили чай із офіцером, що повертався після реабілітації на фронт.

«Важко воювати?» - запитав я.

«Не треба ставити собі такі запитання - важко чи легко. Ми цю війну не вибирали. Вони, приховано і відкрито, воюють із нами століттями. І це нарешті зробило з чумаків, гречкосіїв і поетів воїнів. Боротьба стала сенсом нашого життя, точніше - виживання».

«Є надія на перемогу?»

«Я би наразі волів говорити про визволення. Про це весь час пам‘ятаєш. Визволення твоєї землі і душі твого народу від цієї чуми. І навіть, якщо доводиться воювати без надії, залишається віра. Знаю, що вона буде зі мною до кінця».