Редакція "Наше мiсто"

22.09.2024

У Дніпрі завершили розбирати зруйновані секції будинку на Набережній Перемоги, 118,  куди у січні минулого року армія рф поцілила протикорабельною ракетою Х-22. Тоді загинули сорок шість людей і вісімдесят було поранено, – нагадує сьогодні «Наше Місто».

На житловому масиві Перемога завершили демонтаж зруйнованих російською ракетою секцій 118-того будинку. Фахівці демонтували понад тисячу панельних конструкцій. Це був перший проект в Україні, в якому довелося зносити споруду поруч із тими під’їздами, де мешкають люди. Роботи проводилися ювелірно, аби не пошкодити стіни сусідніх житлових помешкань..

Місцеві кажуть, події того зимового суботнього вечора назавжди закарбувалася в серці. Пам’ять вперто нагадувала про знайомих, сусідів та друзів, яких забрала ця страшна трагедія.

«Тут страшне, що відбувалося. Все було у вогні, в диму. Я відразу побіг туди, тут же дітей багато загинуло», – розповідає Геннадій, який мешкає в сусідньому під’їзді. 

Місцеві терпляче чекали якнайшвидшого демонтажу зруйнованої частини будинку. Вони пояснюють, дивитися на те, що залишилося від квартир – неможливо.

«Щодня йдеш і серце кров’ю обливається. Сподіваємося, що тут зроблять таке, що всіх влаштує», – каже Наталія,  мешканка будинку № 118 по Набережній Перемоги.

Наразі тут тривають роботи з оздоблення фасаду будівлі. Спеціалісти працюють і вихідними. Закінчити планують до кінця поточного року. Також тривають дискусії та консультації, яким чином увікрвічити пам'ять про цю жахливу трагедію, влаштовану російськими фашистами-терористами. Була ідея звести в "щілині", яка з"явилася в будинку після влучання у нього ворожої ракети,  або поряд правослвавний собор. Ця ідея належала міській владі. Але зараз наполягають на іншій пропозиції, котру тепер висловлюють мешканці як постраждало дому, так і сусідніх з ним. Уже кілька разів витникали спонтанні слухання, до яких залучали і нас, жителів сусідніх багатоповерхівок. То посвідомляємо, що нині домінує ідея створити невеликий зелений в квітах парк-сквер закритого типу. Щоб ті в першу чергу, хто втратив тут близьких і рідних, могли  приходити сюди під віти дерев і наодинці зі своїми думами та болями посидіти тут., погомоніти з невинно убієнними, пом'янути їх своїми слова й молитвами.