Аби перемогти, черга у ТЦК має стояти не по бронь, а до війська, - снайпер «Альфа»
За матеріалами інтернет-видань
01.04.2025
50
Це Друг «Альфа» – розвідник, снайпер, що змусив "гіві" трястися від жаху, інструктор.
Колись був шеф-кухарем, а під час АТО пішов на війну добровольцем.
«Прийшов у військкомат і записався. А дружині сказав, що повістку отримав. Хоч вона все одно потім правду дізналася. І не здивувалася, бо знала, що я сам цього хотів».
Джерело: 33 окрема механізована бригада, офіційна сторінка ФБ.
Потрапив у аеромобільні війська. Там організував взвод снайперів і відтоді «пішов по снайперству».
В Авдіївській промзоні зазнав п’яти поранень і контузії. Одного разу приліт «82-го» міномета ліг за пів метра від голови. В одному з боїв від наших позицій до ворожих було лише тридцять метрів. Своєю ПТРД, калібру 14,5, «Альфа» відстрілював ворогів нещадно.
«Із цією «фузєйкою» я жорстко попрацював на «промці». Навіть покидьок «Ґіві» пищав у рацію «спасітє!» і «да убєйтє єво уже!» Його праву руку, «французіка», я знищив разом з усім блокпостом. На мене полювання йшло. Внесли мене у списки на ліквідацію. По дві-три групи надсилали, щоб мене вбити».
Згодом досвідчений снайпер став інструктором у розвідувальному центрі Збройних Сил. Потім – головним сержантом роти розвідки.
«Погляд маю дійсно наче рентгенівський – мене ще в юності пітоном називали. Тому майбутнього снайпера я вибираю, спочатку дивлячись йому у вічі. Лише потім питаю: чи хочеш бути снайпером? Якщо сумнівається, то такого нам не треба. Якщо не сумнівається, то з нього можна щось ліпити».
Поранення, зрештою, далися взнаки, і «Альфа» мусив довго й серйозно лікуватися. Повномасштабне вторгнення застав просто у шпиталі.
«Мені лишалося лікуватися близько тижня, щоб подати документи на інвалідність і на пенсію. Як ото почалось, я встав уранці, зібрався. Лікарі питають: куди йдете? Відповідаю: у ТЦК. Зрозуміло, кажуть, бережіть себе».
Ввечері 25 лютого 2022 року «Альфа» вже був біля Житомира, у роті спеціальної розвідки. Вийшов зі своєю групою з NLAW проти танків. Потім воював у Макарові, Мирчі. Допомагав вивозити цивільних.
«Діти, літні люди, жінки, домашні тварини... Автівка після прямого влучання: чоловік без голови, мозок по салону – а жінка вижила, і собака також...»
З Київщини – на Запоріжжя. Гуляйполе, Мирне, Дорожнянка, Старомайорське, Малинівка. Потім – Роботине. Зачищали лісосмуги. Як снайпер «Альфа» завжди працював окремо, автономно від свого підрозділу. Прикривав наших. Під час штурмів біля Дорожнянки в січні 2023-го знову зазнав контузії.
«Мене і ще двох побратимів накрило авіацією. По нас випустили дві ракети, одна з них влучила дуже близько. Нас засипало землею. Мені запропонували евакуюватися, але я відмовився. Не виходив з позиції, доки не прийшли нас міняти».
Знову шпиталь, лікування. Потому, у січні 2024 року, «Альфа» долучився до 33-ї бригади. У нас став інструктором.
«Ще у 2020 році я казав, що всі крапки над «і» у війні розставить повномасштабний наступ: або наш, або ворожий. Добре, що нам тепер допомагає світ – зброєю, технікою. Але будь-яку техніку можна зупинити. Тому найголовніше, що нам потрібно для Перемоги – це бійці. Черга у ТЦК має стояти не по бронь, а до війська.
Ключова річ у бою – ініціатива. У цій справі все, насамперед, залежить від старшого. Навіть коли ініціативу в бою має ворог, ви можете забрати її в свої руки. На один-два-три вискочити, вистріляти кожен по магазину – і ворог сховається. Заляже й не підноситиме голову, бо знатиме, що ви по ньому вдарите. І все – ініціатива вже у ваших руках».
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ