Мінагро представляє черговий законопроект, що сприятиме спрощенню розорювання земель та знищенню залишків української природи.

Які зміни пропонуються?

1. Запровадження поняття «ініціатор земельних торгів».

Ним є будь-яка особа, що захотіла орендувати вільну сільськогосподарську ділянку комунальної чи державної власності. Нині орган місцевого самоврядування самостійно визначає, які ділянки він буде надавати в оренду. У разі ухвалення законопроекту, фермер зможе сам обрати ділянку та ініціювати продаж прав оренди. Не секрет, що вільними залишились переважно неорні землі (степи, луки, самосійні ліси). Вони ж часто є і найбільш родючими, тому саме вони стануть уподобаним об’єктом для ініціатора.

Законопроект не передбачає можливості ОТГ відмовити ініціатору. Якщо протягом місяця ОТГ, наприклад, не розглянули ідею ініціатора про продаж певної ділянки чи не включили її на торги, то ділянка автоматично виставляється на продаж. І початкова ціна землі, умови, обмеження в її використанні й проект договору оренди визначаються ініціатором.

Він зможе визначити вигідні для себе умови користування землею.

Ми переконані, що принцип мовчазної згоди в таких випадках недопустимий!

2. Виключити родючі ґрунти та торфовища з особливо цінних земель і прибрати обов’язок забезпечувати особливу охорону торфовищ.

Такі зміни ꟷ це крок у минуле. Торфовища поглинають вуглекислий газ та депонують вуглець, що є вагомим механізмом у протидії змінам клімату. Поки ЄС фінансує масштабні проекти з відновлення торфовищ, українські аграрії зазіхають на їх осушення та розорювання.

Що цікаво: норма про особливий режим використання земель під торфовищами з’явилась у 2020 році як складова реформи із запровадження просторового планування території. Це позиціонувалось як крок із запровадження в Україні кращих міжнародних практик в сфері земельних відносин, реформу фінансували західні донори. І саме цей режим мав нівелювати загрози для клімату та біорізноманіття від стрімкого розвитку ринку землі України.

А тепер аграрії стали «вичищати» природоохоронні норми, які їм заважають розорати все…

3. Документація із землеустрою щодо меліоративних мереж затверджується замовником цієї технічної документації.

Меліорація завдала значної шкоди річкам та болотам по всій Україні. На щастя, після розпаду радянського союзу значна частина меліоративних систем стала закинутою і подекуди відбулись процеси відновлення природи та повторного заболочення. Наразі аграрії не лише почали реконструювати старі, але й будувати нові меліоративні системи. Надмірна та необґрунтована кількість таких систем призведе до зменшення водності річок, кількості питної води, водопостачання. Тому спрощення будівництва та реконструкції меліоративних систем недопустимо з точки зору охорони природи.

Мінагрополітики вважає, що законопроект зруйнує застарілі норми в землекористуванні. Проте «руйнуються» передусім ті норми, які заважають розорювати землі, зайняті природою. Про «європейський зелений курс» та євроінтеграцію в ньому не йдеться. Що й не дивно, адже очільник Мінагро Микола Сольський і його перший заступник Тарас Висоцький до переходу на державну службу працювали у великих аграрних компаніях.

Очевидно, що їхні інтереси для них ближчі, ніж інтереси охорони природи. 

А ЗАОДНО АЖ БІГОМ ТА З НЕТЕРПІННЯМ ЛАДНІ ІГРОНУВАТИ ІНТЕРЕСИ ТАКОЖ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД.

Катерина Гарбарчук, Петро Тєстов