​

Економічна правда

Чи готові мобільні оператори до складної зими та що буде з національним роумінгом. Інтервʼю з Мінцифри

Що чекає на споживачів телеком-послуг на фоні чергової складної зими, як працюватиме національний роумінг та які зміни готує влада для ринку? Про це – у розмові з головним у країні з розвитку мобільного зв’язку.

На одному з верхніх поверхів урядової споруди розташований кабінет директора департаменту з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри Станіслава Прибитько. Біля його робочого місця висить стара табличка "Користуватися мобільним телефоном заборонено". "Залишилася від попередніх власників кабінету", – сміючись, відповідає власник кабінету.

Як би іронічно не виглядало це застереження біля стола урядовця, який відповідає за розвиток мобільного звʼязку, але воно може символізувати неготовність бюрократичної системи до інновацій у сфері телекому.

У 2022 році набув чинності закон, який спростив процедуру отримання мобільними операторами права на користування земельними ділянками для розміщення базових станцій і довів її до шести місяців. "Ще у 2021 році цей процес тривав до року. Просто виділення землі. Уявляєте? Іноді півтора", – каже Прибитько.

У Мінцифри хочуть прискорити цей процес до трьох місяців. Для відновлення зв’язку на деокупованих територіях пів року – це занадто великий термін.

Гарні новини в уряді готують не тільки для бізнесу. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №9463, який має на меті покращити якість та доступність мобільного зв'язку й інтернету в Україні.

Ключові зміни – продовження роботи національного роумінгу і після війни в селах з населенням до 2 тис жителів. Зараз в Україні понад 5 тис таких сіл покриті тільки одним оператором, що ускладнює життя їх мешканцям. Крім голосового зв’язку, буде доступний і 4G-інтернет для абонентів усіх операторів.

Передбачається також, що швидкість мобільного інтернету офіційно стане одним з показників якості зв’язку, а через Speedtest українці будуть повідомляти державі про проблеми із зв’язком.

Однак попри всі ініціативи, у країні триває війна і українців чекає непроста зима, яка стане викликом і для операторів мобільного зв'язку. Як вони будуть працювати? Чи будуть українці позбавлені доступу до зв’язку та мобільного інтернету, як часто було минулої зими? Про це і не тільки – у розмові з Прибитьком.

— Минулої зими через часті відключення електрики виникали проблеми із звʼязком. Як іде підготовка до цієї зими?

— Ми створили робочі групи для обговорення з ринком ситуації, яка очікується взимку при потенційних віялових відключеннях. Ми створили робочу групу з мобільного зв'язку, будемо створювати з фіксованого зв'язку.

Наша мета – мати чітке розуміння, як компанії готуються до віялових відключень і як зробити так, щоб люди були на зв'язку навіть у разі відключень. Ми розраховуємо, що оператори мають план з використання генераторів у більшій кількості, ніж минулого року. Наше завдання – поговорити з ними, зрозуміти, де потрібна підтримка.

— Чи можете ви сказати, що цієї зими зв'язок буде більш стабільним, ніж попередньої?

— Стабільність зв'язку буде більш суттєвою завдяки додатковій підготовці операторів до наступної зими, але все одно ми залежимо від ступеня пошкодженості електромережі. Якщо пошкоджень буде більше, це вплине на надання послуг фіксованого та мобільного зв'язку. Мережа працює завдяки електроживленню і не розрахована на якісну роботу при постійних проблемах з енергопостачанням.

Наступна зима буде не менш складною, ніж попередня. До чого готуватися?

— Недавно комітет Верховної Ради з цифрової трансформації представив законопроєкт №9463. Він пропонує залишити національний роумінг для маленьких сіл з населенням до 2 тисяч осіб. Це єдині населені пункти, де покриття представлене тільки одним оператором?

— Це не ключова проблема. У 2020 році оператори отримали ліцензії на стандарти LTE для частот 900 МГц. Відповідно до ліцензії, кожен мобільний оператор має покрити 90% населення мінімальною швидкістю 2 Мбіт/с, яка зазвичай дозволяє користуватися більшістю інтернет-сервісів.

Щоб це виконати, потрібно покривати невеликі населені пункти, у яких живуть пʼятсот, тисяча, півтори тисячі осіб. У ліцензійних вимогах встановлено, що всі населені пункти, у яких живуть 2 тисячі мешканців і більше, повинні бути покриті якісним мобільним зв’язком, у решті кожен оператор сам вирішує, де покривати, щоб набрати 90% населення.

— Яка ситуація в невеликих населених пунктах?

— За даними Держстату, 74% українців живуть у населених пунктах з чисельністю понад 2 тисячі осіб. Тому операторам треба йти в невеличкі селища, щоб добрати необхідні 16%. До повномасштабного вторгнення на контрольованій території України було 19 тисяч населених пунктів, де проживали менше 2 тисяч осіб. Лише в частині з них є мобільне покриття. Частину з них покриє один оператор, частину – інший, у деяких будуть два оператори чи всі три.

Крім того, є 5 тисяч населених пунктів з покриттям одного мобільного оператора. Відповідно, абонентам потрібно мати змогу отримувати там звʼязок, навіть якщо їх власний оператор там ще не збудував мережу, а це зробив інший.

Директор департаменту з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри Станіслав Прибитько.

— Я уточню. 19 тисяч населених пунктів, про які ви згадали, це ті, де ви хочете, щоб працював національний роумінг?

— Так, він включатиме в себе голосовий зв'язок і доступ до інтернету. Також, відповідно до законопроєкту, буде потрібно окремо прописати граничні ліміти швидкості мобільного інтернету в національному роумінгу, які дозволятимуть залишатися на зв'язку, спілкуватися в месенджерах і навіть відправляти фотографії.

Звичайно, це не буде супершвидкість. Чому? По-перше – щоб не перевантажувати мережу оператора, по-друге – щоб мобільні оператори, попри наявний національний роумінг, розбудували свої мережі.

— Як це стимулюватиме мобільних операторів розбудовувати власні мережі?

— Їх абоненти не будуть мати такого ж якісного зв'язку, як абоненти оператора, який збудував свою базову станцію.

— Навіть якщо буде національний роумінг?

— Так, мета національного роумінгу – забезпечити можливість залишатися на зв'язку. От ми їздили на Київщину в село Овдієва Нива, там живуть до 50 осіб. Один з операторів забезпечує там 4G. Другий – покриття показує, але змога зробити голосовий дзвінок є лише на околиці біля лісу. Щодо третього – там немає покриття взагалі.

Таких сіл у нас багато. Якраз ці зміни в законопроєкті дозволять людям увімкнути роумінг, перейти на мережу іншого оператора, щоб телефонувати чи писати повідомлення через месенджер.

— Проте зараз на час воєнного стану національний роумінг і так доступний усім українцям.

— Він забезпечує голосові послуги і мінімальну швидкість інтернету, тобто 3G, але не всюди. Чому так? Тому що з початком повномасштабного вторгнення, коли запускали національний роумінг, треба було його зробити дуже швидко і тому відкинули необхідність великих технічних змін налаштувань для запуску 4G.

— Передбачається, що мінімальна швидкість мобільного інтернету в Україні має бути 2 Мбіт/с. Чи відомо вам, на якій частині країни мобільні оператори забезпечують таку середню швидкість?

— Показники якості мобільного інтернету встановлював старий закон про телекомунікації. Новий закон про електронні комунікації, який почав діяти у 2022 році, не містить швидкості в переліку показників якості звʼязку.

Тобто коли оператор дає рекламу, що в нього висока швидкість 4G, ви можете скачувати швидко ролики з ютубу, це про швидкість. Однак показника швидкості юридично зараз немає, тому навіть перевіряти, яка швидкість в Україні, – це спірне питання, бо в законі це не прописано. Наша мета – встановити цей показник якості.

Коли оператор звітує регулятору про населені пункти, які він покрив звʼязком, там повинні бути ці 2 Мбіт/с. До повномасштабного вторгнення вже був оператор, у якого був 91% покриття населення, у когось були 87%, тобто вони наближалися до виконання ліцензійних зобов’язань, щоб кожен мав 90%. Якщо об’єднати всі населені пункти, покриті всіма трьома операторами, буде понад 90%.

— Чи розглядали ви варіанти, що оператори не встигнуть відновити звʼязок на деокупованих територіях, де є великі міста, до завершення воєнного стану?

— По-перше, операторам нічого не заважає продовжувати ще на якийсь період після перемоги національний роумінг у конкретних місцях. Крім того, з досвіду, який ми маємо на деокупованих територіях, оператори дуже швидко готові відновлювати свою мережу. У них є обладнання, яке очікує нашої перемоги.

— Навіть на територіях, які понад десять років під окупацією?

— Треба буде, авжеж, дозамовляти, але, наскільки мені відомо, оператори максимально налаштовані швидко відновити свої мережі. Війна показала, що зв'язок є важливою соціальною послугою, щоб кожен розумів, чи в безпеці його рідні.

— Якщо законопроєкт ухвалять, то мобільні оператори матимуть додаткові витрати на реалізацію національного роумінгу, його підтримку та забезпечення 4G.

— Зараз національний роумінг безкоштовний, тобто немає розрахунків між операторами за те, що абоненти одного оператора користуються мережею іншого. Проте після перемоги національний роумінг запрацює як звичайна послуга: оператори будуть платити за нього один одному. Це нормально, адже хтось будував базову станцію і повинен її окупити.

У законопроєкті передбачено, що оператори можуть самі домовитися про таку ставку. Якщо не зможуть, то вже регулятор визначить спільну ставку для населення за використання мереж інших операторів.

— Не всі оператори, наскільки нам відомо, підтримують зміни, передбачені законопроєктом. "Київстар" заявив, що деякі послуги, наприклад LTE, у національному роумінгу створюватимуть додаткове навантаження на обмежений та дорогий радіочастотний ресурс операторів і можуть негативно вплинути на конкуренцію.

— Щоб не було перевантажень, будуть вимоги до послуг у національному роумінгу. Наприклад, 2 Мбіт/с, які встановлені як мінімальні. Головна мета національного роумінгу – щоб люди залишалися на зв'язку. Це не про швидкість 50 Мбіт/с.

"Алло, Фрідман? Ти не повіриш". Чи націоналізує Україна "Київстар"

— Який оператор має найбільше одноосібного представництва, з ким потрібно буде найдовше домовлятися?

— Тут же треба домовитися всім між собою.

—  Якщо ми беремо "Київстар", у кого найбільше покриття, то всі повинні прийти до нього, домовитися з ним про ціну, щоб підключитися до мережі.

— Так, є така інформація. Найбільше населених пунктів, у яких лише один оператор, це "Київстар". У нього 2 470 таких населених пунктів. Далі йдуть lifecell з 1 900 населених пунктів та Vodafone з тисячею населених пунктів.

— Виходить, "Київстар" хвилюється за свої мережі.

— Він переживає, що в тих населених пунктах, де представлений тільки він, користувачі інших операторів теж матимуть зв'язок. З точки зору конкуренції йому це не цікаво. Там тільки він і його абоненти знають, що його оператор молодець, тут будувався. Але наша головна мета – щоб якомога більше людей мали зв'язок. Саме тому ми пропонуємо запуск функції, щоб люди були на зв'язку незалежно від того, де вони перебувають, якщо там уже працює мобільний зв'язок.

— Згідно із законопроєктом, швидкість мобільного інтернету офіційно стане одним з показників якості зв’язку. Як зараз перевіряється його якість?

— Раніше перевірялася в основному не якість, а чи наявні радіозавади від радіокористувачів. Є український державний центр радіочастот і він зі своїм обладнанням проводить радіочастотний моніторинг. Через війну перевірки виконання ліцензійних вимог операторів про покриття 90% населення з швидкістю інтернету 2 Мбіт/с не відбуваються. Наразі ми створюємо юридичний механізм для моніторингу виконання ліцензійних вимог і якості мобільного зв'язку.

— Як перевірятиметься якість звʼязку через спід-тест? Які сервіси зможуть надавати такі послуги?

— Зараз, щоб подати скаргу на якість зв'язку, абонент може надіслати листа чи зателефонувати на гарячу лінію регулятора. Ми пропонуємо, щоб абонент міг перевірити швидкість мобільного інтернету на своєму телефоні за допомогою Speedtest. Дані Speedtest буде отримувати регулятор.

Проаналізувавши їх, він зможе побачити, у якій частині населеного пункту швидкість мобільного інтернету не відповідає встановленим нормам. Такі результати можуть стати причиною для позапланової перевірки якості в цьому районі. Такі перевірки не будуть проводитися після кожного тесту. Тільки в локаціях, де значна кількість низьких результатів.

Також регулятор вирішить, чи потрібно буде розробляти власний Speedtest, чи можна буде укласти угоду з компанією і використовувати її послуги.

— На початку 2023 року в одному з інтерв'ю ви розповідали, що питання 5G в Україні досі актуальне. На якому етапі зараз реалізація проєкту і чи є приблизні дати, коли в Україні може запрацювати 5G?

— Питання 5G дійсно актуальне, бо ми повинні також запровадити цю технологію, яка працює в деяких країнах з 2019 року. Найбільш суттєва проблема – нам треба зробити науково-дослідні роботи і зрозуміти, що в тих діапазонах, які ми запланували під продаж для 5G, обладнання 5G не буде заважати обладнанню наших військових.

— Ця робота вже триває?

— Ми плануємо виділити для 5G найпершим кроком два діапазони: 700 МГц і 3400-3800 МГц. Для 700 МГц уже була зроблена теоретична робота. Другий крок – практична частина. Щоб її зробити, нам треба взаємодіяти з військовими. Під час активних бойових дій вони не можуть собі цього дозволити, бо в них постійне бойове чергування.

— Уявімо: війна завершилася. Скільки часу знадобиться для проведення дослідів і початку впровадження 5G?

— До року – і можна буде запускати.

— Ваша цитата: "Знищення комунікацій – одне з перших, що робили окупанти в населених пунктах. Мета проста: позбавити людей зв’язку". Росіяни знищили всі мобільні мережі на окупованих територіях?

— На окупованих територіях мережі українських операторів не працюють. По-перше, окупанти їх знищують, по-друге, вони намагаються вимкнути український звʼязок, як на Херсонщині, де ще кілька місяців наші оператори надавали послуги мешканцям. Потім окупанти перекрили працездатність системи і зв'язок українських компаній там вимкнувся.

— Як вони налаштовують мобільний зв'язок на територіях, які контролюють?

— Десь завозять своє обладнання, десь намагаються перепрошити українське. Більше інформації мають спецслужби, я не знаю таких деталей.

— Чи беруть у цьому участь російські мобільні оператори?

— Так, щоб запустити російський мобільний зв'язок на окупованих територіях, треба збудувати мережу. Це не тільки базові станції з радіообладнанням, ще має бути ядро мережі. Це коштує десятки мільйонів доларів. Я не певен, що окупанти настільки технологічно і фінансово розвинені, щоб збудувати окремий мобільний зв'язок для цих регіонів. Тому, скоріш за все, вони приєднуються до загальної мережі російського мобільного оператора.

Telegram, Viber, WhatsApp, Signal — яким месенджерам можна довіряти

— Скільки потрібно базових станцій для відновлення зв'язку на всіх деокупованих територіях?

— Є інформація від кожного оператора, скільки вони втратили базових станцій. Орієнтовно 8-9% мережі не функціонують через тимчасову окупацію територій.

— Це території, окуповані з 24 лютого 2022 року, а якщо говорити про Крим, Донеччину та Луганщину?

— Ще більше. Там теж величезна кількість.