OSINT-аналітик розповів, як збирають дані з соцмереж і попередив про велику небезпеку на Донбасі

У інтернеті треба бути таким само обачним, як на дорозі без світлофора з активним рухом

Розвідка – очі війська. А в умовах «першої комерційної космічної війни», як називають російське вторгнення в України аналітики американського Spacenews, її важливість узагалі важко переоцінити.

Вважається, що переважна більшість даних надходить із відкритих джерел – сайтів, реєстрів, постів із фото та відео у соцмережах, статистичних даних. Той, хто їх обробляє, – осінтер. Неологізм народився в розпал війни у Сирії, коли аналіз відкритих даних став напрочуд популярним, а походить від англійської абревіатури OSINT – скорочення від open source intelligence.

Радіо Свобода поговорило з Пасі Пароіненом – аналітиком Black Bird Group – це OSINT-група у Фінляндії. Чому Росія просувається на Донбасі? Які прогалини в українській обороні? Чи виправдовує себе операція на Курщині та чи можлива військова поразка РФ в Україні?

Пасі Пароінен, аналітик OSINT Black Bird Group (Фінляндія)

– Росія обстріляла Полтаву ракетами, і внаслідок ударів загинуло понад півсотні людей. Потім послідували удари по інших українських містах, зокрема Львову, Кривому Рогу...

Україна наголошує на необхідності збільшення можливостей ППО. Але яку роль може зіграти відкрита розвідка у запобіганні таким трагедіям, якщо може?

– Наголос має бути на превентивних заходах із огляду на те, що росіяни також мають досить спроможних OSINT-операторів. Маєте переконатися, що люди поважають оперативну безпеку.

Не публікуйте нічого в соціальних мережах, якщо ви працюєте на важливому об’єкті, бо можете стати мішенню

Не публікуйте нічого в соціальних мережах, якщо ви працюєте на важливому об’єкті. Не розголошуйте інформацію, що там робиться, бо це приверне увагу OSINT-противника і можете стати мішенню...

Є обмежені речі, які ми можемо зробити, щоб допомогти в таких ситуаціях. Можливо, в деяких випадках, якщо російська оперативна безпека слабка, дружні OSINT-оператори можуть виявити ворожу техніку, наприклад, яка використовується для такого роду ударів, але це трапляється рідше.

– У Міноборони України заявили, що комерційні супутникові знімки допомагають Росії завдавати ударів по Україні і що Росія купує їх, зокрема, у західних приватних компаній. Як обмежити космічну зйомку над Україною? І чи можна зупинити цей бізнес?

– Безперечно, це проблема, яка не застала нас зненацька. Нас непокоїть така можливість уже кілька років, враховуючи те, як легко купити комерційний матеріал у третьої сторони. Слід також пам’ятати, що в росіян є доступ до китайського комерційного супутника. Тож не лише західні компанії надають кадри.

Росіяни цілком здатні обійти багато обмежень і санкцій

Запровадивши кращий контроль клієнтів, знаючи їх практику, можливо було би дещо обмежити використання західних супутникових зображень, але контролювати використання послуг, що надаються Китаєм, буде ще важче.

Треба серйозно подумати над тим, як обмежувати і контролювати розповсюдження супутникових записів у таких конфліктних ситуаціях.

Для будь-якого майбутнього конфлікту це, безперечно, буде важливим питанням, яке потрібно вирішити. Вважаю, що зараз головна проблема в тому, як стати клієнтом і визначити, хто такий клієнт насправді. Як і в більшості речей, я думаю, що росіяни цілком здатні обійти багато обмежень щодо санкцій

– Звучить так, ніби немає рецепту, щоб запобігти цьому?

– Найважливіше – просто прийняти реальність, що вас збираються сфотографувати з неба, чи за допомогою оптики, чи, наприклад, різноманітних радіолокаційних супутників. Це те, з чим вам доведеться жити, і до цієї реальності маєте адаптувати свою діяльність.

Це означає маскування, розосередження сил, невикористання об’єктів чи районів, які вже відомі військовим як об’єкти чи цілі. Отже, роблячи все можливе, щоб переконатися, що сила принаймні розподілена. Тож якщо буде удар, – збиток обмежений.

– Поговорімо про те, що ви можете побачити завдяки розвідці з відкритих джерел. Наскільки складна зараз ситуація під Покровськом? Що там відбувається?

– Ситуація, яку ми бачили протягом більшої частини літа та всієї весни, була дуже гнітючою. Вона була відносно стабільною в інших місцях по всій лінії фронту. Нормальна, інколи складна, але загалом українські Збройні сили зберігали контроль.

Росіяни стабільно просуваються і навіть набирають темп упродовж останніх кількох тижнів

Пасі Пароінен

Однак на Покровському напрямку впродовж літа (думаю, відтоді, як російські сили захопили Очеретине й локально прорвали українську оборону) загальна картина така, що ситуація неконтрольована. Дуже не вистачає техніки, живої сили. Є труднощі в координації різних підрозділів, і труднощі з усвідомленням ситуації. Все це дає підстави зробити висновок, що росіяни стабільно просуваються і навіть набирають темп упродовж останніх кількох тижнів.

Отже, ситуація направду настільки складна, наскільки можливо уявити.

– Думаєте, росіяни візьмуть Покровськ під контроль? Це питання днів чи тижнів, якщо так?

– Це буде питання місяців за цих темпів просування… Їм ще належить здолати значні оборонні укріплення, й українці перекидають туди підрозділи, щоб захищати територію. Не виключено, що російські сили намагаються розширити операцію на південь і цим самим – змусити інші російські підрозділи під Донецьком переміститися.

Евакуація з Покровська. Евакуаційний потяг на вокзалі. Покровськ, Донецька область, 30 серпня 2024 року

Впродовж двох із половиною років росіянам було вкрай важко пробиратися в таких місцях, як Мар’їнка, біля Вугледара, наприклад, або тримати ту ділянку фронту стабільною. Українці стояли там дуже міцно, а росіяни заплатили високу ціну, намагаючись пройти. І там є значні частини принаймні двох російських мотострілецьких дивізій, а також інших військ. Ці сили були закріплені на місці. Вони не можуть іти вперед.

Якщо зараз росіяни рухатимуться на південь від Покровської ділянки, то разом із усією цією ділянкою вони можуть підірвати українську оборону. Тоді замість того, щоб просуватися до Покровська зі значною кількістю сил, кількість російських підрозділів, які зможуть рухатися вперед, брати участь у більш мобільних операціях, принаймні подвоїться порівняно з тим, що є зараз.

Тож масштаб кризи на Донбасі може значно погіршитися, якщо росіянам вдасться «згорнути» український фланг з півночі на південь.

– Чому російська армія зараз просувається набагато швидше, ніж, наприклад, півроку тому? Зараз майже щодня вони захоплюють міста і села. Наприклад, Новогродівку з населенням близько 14 тис. захопили менш ніж за тиждень. Чому, на вашу думку, українській армії складніше стримувати супротивника?

– Є кілька факторів, але загалом між українською та російською арміями вже кілька років йде виснажлива боротьба... Упевнений, що Росія зазнала дуже багато втрат. Це неймовірна кількість техніки і життів. Але маємо пам’ятати, що й українці несуть втрати на кожну знищену російську машину і вбитого чи пораненого солдата.

Це призвело до того, що деякі з підрозділів просто на межі зламу. Вони явно не в змозі чинити стійкий опір. Зараз, коли лінія фронту рухається, вже важко стабілізувати ситуацію, бо не вистачає людей, транспортних засобів, найважливіших артилерійських боєприпасів. Принаймні така картина в нас складається на основі інтерв’ю солдатів на полі бою.

Динаміка боїв підтверджує слова солдатів і те, що ми бачимо на відео.

Курська операція, яку Україна розпочала кілька тижнів тому, забрала дуже критичні резерви

Пасі Пароінен

У такій ситуації було б дуже важливо для підрозділів, що обороняються, зупинити росіян. Було б дуже важливо, щоб вони мали достатні ресурси для реагування на кризи на місцях, щоб була хороша комунікація і координація.

Бо якщо ситуаційна обізнаність, наприклад, командирів бригади, не актуальна, ви не знаєте, які позиції втрачено або куди вже просувається ворог, ви будете поза циклом. Начебто ворог уже всередині вашого циклу ухвалення рішень, і ви надто пізно на них реагуєте. І це величезна проблема…

Інший важливий фактор полягає в тому, що ми не можемо заперечувати, що Курська операція, яку Україна розпочала кілька тижнів тому, дійсно забрала ці дуже критичні резерви. У будь-якій військовій кампанії, що б ви не робили, захищаючись чи атакуючи, у вас завжди повинні бути певні сили в резерві, щоб реагувати на несподівані ситуації чи кризи, що виникають. Або просто для полегшення підрозділів, які перебувають під занадто сильним тиском.

Якщо забрати ці досить обмежені резерви і провести великий наступ, як на Курському напрямку, то не дивно, що ситуація на Донбасі при цьому значно погіршується. Резервів же немає.

RUSSIA – Ukrainian historian Yuri Savchuk, head of the Kyiv-based Ukrainian WWII history museum, carries a road sign in Sudzha, Kursk region, Russia, August 16, 2024

– Наскільки виправдане утримання Україною територій Курської області з огляду на ресурси, необхідні для цього, а також - для стримування противника на Донбасі?

– Є багато поглядів на Курську операцію та її можливі наслідки. Чимало інформації, яка таким, як ми, ще невідома. Але в збереження цієї території було вкладено досить багато політичного капіталу. Маю на увазі ідею отримання «цінного кожуха», яким заволоділи на російській території і який можна використовувати для торгів під час майбутніх переговорів, наприклад.

Або просто утримувати цю територію, скажімо, в заручниках, щоб росіяни зараз не дуже прагнули заморозити конфлікт. Не заперечую – це має цінність. Та водночас це потребуватиме ще більше ресурсів, щоб утримати ту перевагу, яку здобули українці…

Обидві сторони могли б цілком «економно» утримувати прикордонну територію з мінімальними силами та зосередитися на боях на активних ділянках фронту. А зараз Україна створила ще одну ділянку активного фронту, яка потребує більшої кількості підрозділів. Є ризик, що весь кордон зараз тією чи іншою мірою перебуває в зоні активних бойових дій, на відміну від попередньої ситуації.

Є ризик, що весь кордон зараз тією чи іншою мірою перебуває в зоні активних бойових дій

Пасі Пароінен

Таким чином, можливо, Росія зараз зосереджує більше підрозділів для контролю на кордоні. Це також означає, що вони представляють набагато більш реалістичну загрозу відкриття інших атак через кордон на українську сторону. Україна може опинитися в ситуації, коли їй доведеться залучити більше сил для оборони вздовж усього кордону, а також захищати створений ними Курський виступ, оскільки він став політично важливим.

Отже, якими би захопливими не були перші кілька днів Курської операції, кількість ресурсів, які, зрештою заберуть зі сходу, все ще «витає в повітрі». Побачимо, як розвиватимуться події й зрозуміємо, що трапиться. Та ризики значні.

– Як довго, на вашу думку, Росія зможе продовжувати наступ на сході України? І чи зможуть українські сили закрити для Росії так зване вікно можливостей?

– Це багато в чому залежатиме від здатності росіян вербувати більше солдатів… Але навіть донині дивувала готовність росіян іти на цю війну й ризикувати своїм життям і тілом за грошову винагороду. Тому важко оцінити, як довго вони зможуть це продовжувати.

Якщо настане такий момент, скажімо, за півроку чи рік, коли набір росіян дійсно зменшиться, і люди просто не захочуть більше йти на війну, з’явиться знову необхідність у мобілізації (в Росії – ред.). Тоді може з’явитися можливість (у українців – ред.), оскільки це означатиме, що росіяни вже досягли певної слабкості, а мобілізація – не миттєве рішення. Щоб поповнити виснажені сили, знадобиться час.

– Чи бачите ви в російській армії потенціал для захоплення всього Донбасу?

– Якщо вони продовжуватимуть у такому темпі й прискорюватимуть його, якщо розблокують фронт між Покровськом і Вугледаром упродовж наступного місяця чи кількох, тоді це небезпека.

Якщо взяти весь Донбас, думаю, найважче буде дістатися Краматорська та Слов’янська. Ці величезні густонаселені міста ще дуже далеко від лінії фронту.

Щоб взяти всю Донецьку і Луганську область, потрібно набагато більше часу - ще є чималі перешкоди. Думаю, це щонайменше рік

Пасі Пароінен

Щоб взяти всю Донецьку і Луганську область, потрібно набагато більше часу – ще є чималі перешкоди. Думаю, це щонайменше рік. Навіть із нинішніми темпами. Але ситуація для українців на полі бою може покращитися. Поки що врятувати і стабілізувати її цілком можливо.

Багато що залежатиме від того, скільки піхоти зможуть мобілізувати українці. Це нарешті почали робити навесні, але запізно. Потрібно було значно раніше.

Зараз, коли це відбувається, потрібно, щоб значна кількість свіжої піхоти була натренованою. Як тільки вона поповнюватиме лави війська, сподіваюся, цього буде достатньо, щоб знову стабілізувати ситуацію. Можливо, навіть здійснити контратаки проти виснаженого противника.

Але ситуація може й навпаки погіршитися. Наприклад, якщо збережеться тенденція до того, що Росія може вивільнити більше бойових одиниць для переміщення, що лінія фронту розпадеться, що буде більше російських підрозділів, здатних іти вперед, то інша територія опиниться в ситуації, якої ми не бачили від 2022-го.

UKRAINE -- The aftermath of the Russian missile attack on Pokrovsk. Pokrovsk, Donetsk region, June 24, 2024.

– Чи можна сказати, що Росія воює на межі своїх військових можливостей? Чи не очікується, що вони будуть вичерпані в короткостроковій перспективі?

– Це одна з тих речей, які дуже важко оцінити… Вони справді втратили багато солдатів. Тож багато в чому це залежатиме від того, наскільки росіяни зможуть поповнити сили та замінити їх.

– Чи бачите можливість військової поразки Росії в Україні в довгостроковій перспективі? Чи час, навпаки, не на користь України?

– Зважаючи на те, як йдуть справи, я б насмілився сказати, що час зараз не на боці України.

Минуло два з половиною роки цієї війни, а ми все ще не можемо виробити достатньо боєприпасів для України

Щось має суттєво змінитися – як з боку України, так і її партнерів. Підтримка з боку Заходу має бути більш послідовною, щоб кількість артилерії, виробництва боєприпасів збільшувалася.

Минуло два з половиною роки цієї війни, а ми все ще не можемо виробити достатньо боєприпасів для України. Існують також інші фактори, пов’язані з допомогою, які напевно можна покращити. І я б стверджував, що, окрім високоточних ракет великої дальності, винищувачів (хоча розумію, навіщо вони потрібні) слід зосередитися також на базових потребах українських військових. Це те, що вичерпується у величезних кількостях.

Окрім високоточних ракет великої дальності, винищувачів, слід зосередитися також на базових потребах  українських військових

Пасі Пароінен

Це війна на виснаження. Потрібні базові речі: транспортні засоби, засоби індивідуального захисту, особиста зброя. Потрібно захистити всю цю піхоту, яка зараз також втрачається у, на жаль, великих кількостях.

Для української сторони це великий список речей, які маєте виправити, щоб повернутися до основ і вирішити ці проблеми. Знаю, що це дуже важко в умовах такої війни. Дещо з цього, вочевидь, неможливо. Але координація підрозділів, підбір правильних командирів для бригад, з’ясування, хто з армійських лідерів є ними насправді, а не хто – найкращий друг, – важливі.

Також – навчання підрозділів. У піхоти має бути достатньо часу для цього. Навчання має бути якісним і відповідати реаліям на полі бою. Маєте також перебачати, скільки ротацій знадобиться. Бачимо, що цього не вистачає, і вони виснажуються до точки, коли бригадам доводиться жертвувати цінними фахівцями.

Наприклад, відправляють операторів безпілотників або артилерійський персонал на передову, тому що там просто немає піхоти. А це означає, що щось у системі заміни сильно спотворено. Або пріоритети неправильно, або система не може заздалегідь передбачити, скільки піхоти потрібно.