Чому ігноруємо «Меморандум Вікторії Спартц»? - Тарас Чорновіл

 

       Я весь час звертаюся до цієї теми — вона не сприйнята була через форму подачі, але я її виокремлюю як “Меморандум Вікторії Спартц”. Наша землячка Вікторія, конгресмен США Вікторія Спартц, дала 6 пунктів, але ці пункти вона озвучила у настільки невдалий спосіб, що навіть республіканці її розкритикували. Але вони до цього повертаються, причому не трампісти, а нормальні адекватні республіканці, які однозначно за підтримку України.

    Перші два пункти — це САП, його фактично виконано. А НАБУ — не виконано, і там ідуть якісь дуже хтиві речі: зняли з конкурсу одного з переможців, військовослужбовця ЗСУ Руслана Габріеляна. І зняли його на абсолютно юридично неправильних підставах, цього не можна було робити на тій стадії конкурсу,   коли конкурс вже проведений. Отже, другий пункт вже провалений.

    Третій і четвертий пункти “Меморандуму Спартц” - Єрмак і Татаров. Це можна розширити: Тимошенка зняли, й на тому все закінчилося. Зняли кількох людей Тимошенка, поставили кількох воєнізованих. Захід це може задовольнити, й то не скрізь, бо двоє з них — Татаровські, частина відвертих корупціонерів лишається.

    Далі: Смирнов лишився на своїм місці? Лишився. В мене таке враження, що крім Сибіги в ОПі більше нема людей, до кого немає претензій, до всіх є питання. Татаров і Єрмак — це прямий виклик [американцям]! Роль Татарова — це є виключно координація репресивних дій, перетворення, виродження правоохоронної системи у репресивну систему, це 100-відсотковий реваншизм. Зберігати Татарова можна тільки з однією метою: от закінчиться війна і в нас буде зняте табу на масові акції, на протести й таке инше, і хтось має забезпечити переслідування переможців - наших військових, наших волонтерів, наших опозиційних політиків, хтось має робити все, щоб вони потрапляли в тюрму, щоб їх переслідували, лякали, хтось має підіймати поліцію...

    Зараз, на мій погляд, фактично відбувається перетворення МВС знову на міністерство поліції — після загибелі міністра, який до останнього дня цьому протидіяв. До нього могло бути 1000 претензій, у тому числі щодо кадрових питань, але Монастирський не дав перетворити МВС на міністерство поліції. Зараз, мені здається, воно трансформується.

    Щодо звільнення Татарова, видачі американцям вже негромадянина України — Конституція вже не забороняє — Ігоря Коломойського, просте питання: ви хочете показати готовність до чогось, добру волю? Зробімо це.

    Щодо Єрмака: насправді, з одного боку, абсолютно темна постать, з другого — він добре показав американцям, що він єдиний, з ким у Києві можна розмовляти. З президентом розмовляти майже неможливо - про це вже стиха розказують усі. Він може зачитувати тексти, заготовлені для нього то Дмитром Литвином, то спічрайтером — автором з “Кварталу”, але він не може говорити, і тому сюди приїжджають, знаючи, що треба відбути формальну процедуру, і все. З ним не можна вести переговорів, і Єрмак поставив ситуацію: “Ви ж бачите? Я єдиний дорослий в цьому середовищі, тільки зі мною можна!” Але в такому разі мають бути поставлені теж якісь рамки, тому що бути тим єдиним, кому по суті незаконно делеґовано владу в країні, і при тому ще й гадити — так не можна.

   Святая святих — свобода слова! Слухайте, не без участи Єрмака хтось же ж мав Зеленському це піднести! Досі три канали не ввімкнуті, досі “марафон” повністю не ліквідовано! Бачу, що 1+1 вже працює у вільному режимі — їм це дозволено! А історія з Болгарією — це є 100-відсотково Єрмаківська провокація проти країни, яка мала нам надати саме ті озброєння, які нам потрібні, і яка нам їх вже не надасть. Це називається “тишком-нишком займатися диверсійною діяльністю”. Єрмак мав особистий обмін кількома фразами з Джо Байденом. Мені здається, Байден дав “добро”, попри дуже значний спротив республіканців, на те, що Єрмак може залишатися фактично реальним правителем України. Але за це ти повинен мати якісь обов’язки й перестати займатися диверсіями.

    Тарас Чорновіл, політолог-міжнародник, сторінка ФБ.