Один із масштабних міфів нашої сучасної історії - це "складність" справ Майдану. Коли вам кажуть про те, що подібні справи мають розслідуватись десятиліттями, або й взагалі не мають шансів на розкриття й адекватний судовий процес, при цьому згадують вбивство Кеннеді та кількість секретів навколо нього, і ще якісь загадкові нерозслідувані "справи століття", вам продають фейк.
Розстріли і вбивства на Майдані зафіксовано численими відеозаписами й присутністю на місці злочинів багатьох свідків. Чому ж тих, хто розстрілював людей на Майдані, не покарано? Й про це говорили з адвокатом родин Героїв Небесної сотні Vitaliy Tytych
Ті, хто віддавали накази і розстрілювали людей у лютому 2014-го року, прочинили браму в пекло. З цього моменту в історії, коли мирний протест було розстріляно – в центрі європейської столиці, у 21 столітті, коли здавалось, що темні віки залишились у мороці історії, почався наступний етап насильства над українцями. Війна росії проти України. Зло не було покаране.
Це попри те, що владу в країні вдалося змінити, і у високі кабінети зайшли ті, хто обіцяли людям відновлення справедливості. російський диктатор путін продовжив свою стратегію нищення України, коли перейшов до наступного етапу екзекуції над Україною та її громадянами – військового вторгнення, з метою руйнування української державності. Першим етапом цієї війни була провокація і підтримка умов для нацьковування громадян України між собою. Сподівання кремля було на те, що українці – ті хто були на Євромайдані, і ті, кого партія регіонів звозила у Маріїнський парк біля ВР, повбивають одне одних. Але українці – з різними політичними переконаннями, україномовні й російськомовні, залишились українцями.
Вони вступали в діалоги, сперечались, але не перейшли червоної межі – межі. Не переступили того, що називають цінністю людського життя. І тоді по Майдану відкрили вогонь на враження. Цей злочин – розслідуваний, бо він був задокументований з різних боків, але злочин цей не став справою "століття" з метою встановлення справедливості. І цей факт залишається важким тягарем нашої з вами спільної історії.
Напередодні Дня Гідності і Свободи я записав інтерв'ю з нині військовослужбовцем Сил Оборони України і адвокатом Героїв Небесної Сотні Віталієм Титичем. Інтерв'ю емоційно тяжке і велике за обсягом. Але хай ця розмова і думки Віталія Титича стануть частиною історичної картини, фрагменти якої мають, зрештою, заповнити білі плями нашої з вами історії. В цьому інтерв'ю адвокат родин Героїв Небесної сотні називає багато прізвищ людей відомих і впливових. Зокрема, Арсена Авакова, Петра Порошенка, Юрія Луценка, Сергія Горбатюка, Дмитра Корчинського, Володимира Парасюка, Івана Бубенчика та інших. Навряд чи багатьом з ним сподобаються оцінки, які ми почули. Ну що ж – кожна людина залишає за собою не лише вуглецевий слід, а й інформаційний. Я ж, зі свого боку, готовий надати кожному з цих осіб можливість відреагувати. Пропоную вам послухати розмову з Віталієм Титичем на моїй сторінці в ФБ.
І, ще: простими словами – про війну росії проти України. Пояснення щодо екзистенційності цієї битви. В чому причини жорстокості росіян, які прийшли в Україну вбивати людей і руйнувати, зносити з поверхні Землі наші міста? Ми ж шукаємо відповідь на це питання – чому з такою жорстокістю росія веде віковічну війну проти України? Що в основі ідеології сучасного російського фашизму (рашизму)?
Розуміючи відповідь на це питання, ми маємо усвідомити й те, що не маємо права на слабкість, на неефективність, на некомпетентність. Отже, кілька слів про екзистенційну війну, війну на існування, яку росія веде проти України. Гаряча фаза цієї війни у новій добі почалася у лютому 2013 – 2014 роках, коли росія спочатку провокувала українців на взаємне знищення, а потім перейшла до іншого сценарію, коли проти людей на Майдані застосували бойову зброю. А потім й до збройної агресії проти нашої країни. Отже, такі вони, основи сучасної російської ідеології – новітнього фашизму (рашизму).