Дітям потрібні приклади, а не повчання

   Кожен хоче жити довго, але ніхто не хоче бути старим.

Джонатан Свіфт.

   Колись дуже давно жив один старий чоловік. Очі його стали слабкими, слух притупився, коліна тремтіли. Він майже не міг тримати в руках ложку і коли їв, часто проливав на скатертину суп. Син і його дружина з огидою дивилися на старого і під час обіду стали садити його в дальній кут, а їжу подавали йому в старому блюдечку.

   Дмитро Чекалкін, блогер, сторінка ФБ.

   Звідти старий сумно дивився на стіл, і очі його наповнювалися сльозами. Одного разу руки його так тряслися, що він не зміг утримати блюдце з їжею. Воно впало на підлогу і розбилося. Молода господиня почала сварити старого, але він не сказав ні слова, а тільки важко зітхнув. Тоді йому купили дерев'яну миску. Тепер він мав їсти з неї.

   Одного разу, коли син старого і його дружина сиділи за столом, до кімнати увійшла їхня 6-річна донька зі шматком дерева в руках.

- Що ти хочеш зробити? - запитав батько.

- Дерев'яну миску, - відповіла дівчинка. З неї ви з мамою будете їсти, коли я виросту.

   Так, панове, як зауважив одного разу французький письменник-мораліст Жозеф Жубер: «Дітям потрібні не повчання, а приклади».

   Подбаймо ж про те, щоб наші приклади були правильними. Для нашого ж блага... Щоб не їсти потім із дерев'яної миски.