Добірка актуальних аграрних новин і повідомлень
Агровиробникам відшкодовуватимуть до 60% вартості страхування врожаю
В Україні запустили запуск агрострахування як нову форму державної підтримки агровиробників. Порядок надання держпідтримки страхування с/г продукції встановлює чіткі вимоги до отримувачів допомоги.
Зокрема, запроваджується обов’язкова реєстрація агровиробників у Державному аграрному реєстрі (ДАР), а також передбачено перевірку на відсутність у санкційних і терористичних списках та заборону будь-яких зв’язків із резидентами рф, рб та інших ризикових юрисдикцій.
Держава компенсуватиме частину сплачених страхових премій:
- до 60% — для агровиробників, що працюють у прифронтових громадах;
- до 45% — для інших агровиробників.
Щоб скористатися програмою, сільгоспвиробник має укласти договір із страховою компанією, яка отримала відповідне право за погодженням з Національним банком України, сплатити страхову премію та подати заявку на компенсацію встановленого зразка. Наразі це: АТ «Страхова компанія «ІНГО», ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», СК «ВУСО».
Договори укладатимуться відповідно до стандартизованих страхових продуктів щодо озимих зернових культур (пшениця, жито, ячмінь):
- на період перезимівлі;
- на весь період вирощування;
- на весняно-літній період.
Для кожного виду продукту визначено чіткі часові рамки укладання договорів:
- для весняно-літнього періоду — з 10 березня по 30 травня;
- для перезимівлі — з 15 жовтня по 20 грудня;
- для страхування на весь період вирощування — з 1 вересня до 20 січня наступного року.
Заявки на компенсацію подаються до 1 квітня, до 1 серпня або до 10 листопада, залежно від періоду укладання договору. Страховики формують перелік отримувачів і подають його до Мінекономіки, після чого кошти спрямовуються через Укрдержфонд безпосередньо на рахунки страхувальників.
«Агрострахування — це не просто фінансовий інструмент, а важливий механізм стабільності для аграріїв, які працюють у надзвичайно складних умовах, особливо на прифронтових територіях. Держава вперше системно компенсує частину страхових премій, щоб суттєво зменшити ризики втрати врожаю, забезпечити прогнозованість виробництва та зміцнити фінансову стійкість господарств. Фактично ми формуємо сучасну систему управління аграрними ризиками і створюємо додаткові гарантії безперервної роботи українського агросектору», — наголосив міністр економіки Тарас Висоцький.
Супутниковий моніторинг і регулярні звіти — як працює сучасний агроскаутинг
Фермер, коли замовляє агроскаутинг, то отримує чітку систему з конкретними етапами фітомоніторингу, їх частотою і відповідальністю за результат.
Про це розповів Микола Сучек, агроном-технолог з понад 30-річним досвідом, директор агротехнічного департаменту компанії «ПРОПОЛЕ», у спецпроєкті на Kurkul.com.
«Перший крок — ми знайомимося з господарством. Далі, якщо керівник господарства прийняв рішення та замовив послугу агроскаутингу, то домовляємося про обсяг роботи — повний контроль, одне чи декілька полів, певну культуру чи будь-яку іншу комбінацію. Відповідно до обʼєму роботи, за площами закріплюється агроном-технолог. Обрані поля він вводить в систему супутникового моніторингу», — розповів Микола Сучек.
Він пояснив, що супутниковий моніторинг дозволяє бачити, які ділянки поля розвиваються нерівномірно, де є стрес, де потрібна додаткова увага. Це особливо важливо на великих площах, де фізично неможливо оглянути кожен метр.
Наступний крок — агроном-технолог аналізує технологію, яка запроваджена в господарстві, матеріально-технічну базу. Далі, за згоди господарства, проводиться аналіз ґрунту та продуктивності поля за останні 5 років.
На основі всіх даних розробляється план: яку врожайність реально можна отримати, скільки для цього треба добрив, яка система захисту. Балансово-розрахунковим методом розраховується кількість діючих речовин та елементів необхідних для запланованого врожаю.
І далі починається головне — система захисту з регулярним моніторингом.
«Після кожного моніторингу агроном-технолог готує детальний звіт, з фотографіями, констатацією ситуації на полі, з передбаченням проблеми, яка може виникнути та рекомендаціями, як їх вирішити», — описав Микола Сучек процес роботи.
Ціни на фуражну кукурудзу ростуть на фоні активного попиту
Активний попит трейдерів позитивно вплинув на ринок фуражної кукурудзи. Ціни підвищились до 9-9,6 тис. грн/т СРТ.
Як розповіли аналітики АПК-Інформ, у південному регіоні вартість досягала 10,3 тис. грн/т. Тим часом в портах ціни знизились на $3-4/т і знаходились у діапазоні $207-214/т СРТ-порт.
«Активний попит трейдерів та внутрішніх споживачів і недостатньо активне надходження пропозицій кукурудзи через стримування продажу аграріями продовжували надавати підтримку цінам. Проте знижувальний ціновий тренд на експортному ринку чинив тиск на ціни і не давав можливості підвищувати ціни суттєвіше», — пояснили аналітики.
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я