Доки ці паскуди топтатимуть нашу землю? - бойова медикиня
За матеріалами інтернет-видань
03.01.2025
145
Найстрашніше фото в моїй галереї...
З вечора дізналася про важко пораненого, якого неможливо винести, довгий час хлопець лежав і чекав на допомогу, а в небі над ним висів ворожий дрон і чекав на евакуаційну групу. Але командир роти вибрав мить і, ризикуючи життям, сам пішов, щоб його забрати. І вони зробили це. Винесли до найближчого укриття!
Надія Біла, військовослужбовець ЗСУ, мережа ФБ.
Пізно вночі я пішла туди, сподіваючись, що ще зможу допомогти. Декілька годин боротьби, п'ять чи шість спроб підключити крапельницю, вен вже немає... В останній раз дивом знаходжу вену, починаємо вливати розчини, тиск підіймається, ще декілька ін'єкцій і ми видихаємо - стабільний.
Примчали хлопці на еваку, грузимо, і я кажу: "Все, хлопче, тримайся. Вже все позаду, тебе чекають лікарі, зовсім трошки, і все буде добре". Вони поїхали, я присіла і саме в цей час мій боймед зробив це фото. А через мить ми почули потужний вибух і наша евак група зникла зі зв'язку. Назавжди... Ці паскуди чекали їх. Загинули всі...
Коли я йшла до армії, багато хто питав мене:"Ти йдеш, щоб помститися за чоловіка? Бажаєш крові?" Та я завжди відповідала:"Я не йду вбивати, я йду, щоб рятувати. Щоб більше ніхто не залишився, як мій чоловік, без медичної допомоги на полі бою." А ще на питання, чи надавала б я медичну допомогу полоненим, я завжди відповідала, що так, це мій обов'язок.
Так от, я вже не хочу рятувати, я хочу вбивати. І бажано бачити, як вони здихають, а ще, бачити як верещать їхні матері і жінкі в них на могилах. І я не надам жодної допомоги жодному полоненому. І чхати я хотіла на вашу гуманність, правила війни і всілякі конвенції. Будьте ви прокляті, роssiяни! Ви, ваші діти і ваші онуки, за все те горе, що принесли на нашу землю!"
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ