Аграрії зможуть зберегти статус платників єдиного податку четвертої групи у 2027–2028 роках, навіть якщо через падіння продажів зміниться структура їхніх доходів. Таку норму містить законопроєкт №16036, який стояв у порядку денному засідання податкового комітету Верховної Ради 18 листопада на сайті комітету. Комітет рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому, повідомив його голова Данило Гетманцев.
Щоб залишатися в четвертій групі, сільгоспвиробник має отримувати від сільськогосподарського виробництва встановлену Податковим кодексом частку доходу. Законопроєкт дозволяє тимчасово не дотримуватися цієї вимоги, якщо доходи від іншої діяльності не перевищують рівня попереднього року. Так господарства не втратять податковий статус лише через те, що зерно лежить на складах непроданим.
МПЗ рахуватимуть за місяці користування землею
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), встановлене на період воєнного стану, пропонують сплачувати пропорційно кількості місяців, протягом яких ділянка була у власності чи користуванні платника. Це має прибрати подвійне нарахування, коли протягом року змінюється власник або орендар землі.
Ще одна зміна стосується державних земель: витрати на суборенду ділянок через Державний земельний банк можна буде зараховувати в зменшення МПЗ. Крім того, орендар зможе звернутися до податкової, щоб уточнити помилково нараховані фізособі-орендодавцю МПЗ і плату за землю. Того ж дня комітет розглядав і окремі законопроєкти щодо оподаткування сільгоспвиробників та розрахунку МПЗ – №15123 та альтернативні до нього.
Читайте також: До 6,3 млн га можуть залишити під паром у 2027 році: це майже третина площ основних культур
Птахівникам продовжать пільгу до 2030 року
Окремий блок законопроєкту стосується тваринництва. Пільгу з податку на прибуток для підприємств, які розводять свійську птицю (крім курей), перепелів і страусів та виробляють їхнє м'ясо, пропонують продовжити до 1 січня 2030 року. Також не нараховуватиметься ПДВ, коли тварин вилучають для знищення під час ліквідації спалахів хвороб.
Основна частина законопроєкту №16036 – імплементація європейської директиви ATAD щодо обмеження витрат на запозичення. За основу Рада ухвалила документ 13 жовтня, аграрні норми додали до другого читання. Щоб зміни запрацювали, закон має підтримати парламент і підписати президент.

