Єдиний шлях до завершення війни - довести рашистську федерацію до неспроможності вести бойові дії
За матеріалами інтернет-видань
24.10.2026
33
Що насправді наблизить нас до припинення гарячої фази війни? Черговий заокеанський перемоний трек завершився передбачувано. Жирну крапку в цьому процесі поставив агресор: у ніч після від’їзду з росії спецпредставника американського президента ерефія завдала удару по Києву, три балістичні ракети з касетними боєголовками! Здавалося б, після такої промовистої події всі розмови про швидкий мир мали б вщухнути. Але в українському інформаційному просторі й далі лунають тези, засновані на очікуваннях дива.
Юрій Федоренко, командир 429-ї Окремої бригади безпілотних систем «АХІЛЛЕС», депутат КМР, радник оборонного комітету ВРУ, сторінка ФБ.
Звісно, тристоронні групи продовжать роботу, відбуватимуться зустрічі в різних форматах. Ця діяльність потрібна хоча б тому, що вона пожвавлює процес обміну полоненими. Так сталося і цього разу: в межах нового обміну до України з російського полону повернулися 270 військових та цивільних. Дуже важливий результат.
Але, на жаль, кожна зовнішньополітична подія спричиняє в Україні нову хвилю закликів до миру «за будь-яку ціну». Ці заклики лише посилюють психологічну втому. Звісно, ми хочемо миру, але маємо розуміти, які чинники насправді наближають нас до цього омріяного стану.
Варто вкотре нагадати: формула миру за будь-яку ціну – це формула капітуляції та шлях до реалізації подальших загарбницьких планів кремля. Щоб зрозуміти, який вигляд може мати реальність після капітуляції, достатньо погортати підручник з історії або пригадати долю населення на тимчасово окупованих територіях.
Можливо, хтось сподівається, що після всього, що відбулося з 2014 року, кремль погодиться на «обмежений суверенітет» України? Це ілюзія: гра в «обмежений суверенітет» закінчена. Сучасна росія тяжіє до реставрації СРСР сталінського зразка. Фірмовий швидкісний потяг під назвою «росія – у минуле» вже проїхав станцію 1937 року й наближається до чергово пункту призначення – 1932–1933 років. Ця перспектива не обіцяє нам нічого, крім масових репресій і повного стирання національної ідентичності.
Боляче усвідомлювати, що США та СРСР встановили дипломатичні відносини саме у 1933 році, у розпал Голодомору. У той час, коли мільйони українців конали лютою загибеллю, перший посол США в москві Вільям Булліт... щиро захоплювався особистими якостями Сталіна. І наголошував, що відновлення дипломатичних відносин дає змогу двом державам тісніше співпрацювати заради збереження миру. Чого ж дивуватися, що сьогодні спецпредставник США називає путіна «гуманістом»? Зовнішня політика завжди була приправлена цинізмом.
Єдиний шлях до завершення гарячої фази війни – довести так звану «російську федерацію» до стану, коли вона втратить спроможність активно вести бойові дії. Тут варто наголосити: це аж ніяк не риторика. Сили оборони України системно наближають окупанта до такого стану. Чи можуть міжнародні партнери нам у цьому допомогти? Однозначно – так.
Це і посилення санкційного тиску на агресора, і постачання сучасної зброї, і співпраця в галузі мілітарних технологій. У будь-якому разі ми «дотиснемо» окупантів до потрібної кондиції. Коли це станеться, дипломатичний формат знайдеться швидко. Наближаємо цей момент, шукаємо й знаходимо нові рішення в усіх доменах війни.
Працюємо далі. Слава Україні!
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ