Гинуть люди не лише на війні

Чомусь це сталося без особливого афішування, а що й без занепокоєння та розголосу, так це зовсім прикро і незрозуміло. А йдеться про явище, котре насправді мало збурити великий переполох. Ще краще – спонукати, як раніше казали і писали, негайно вживати рішучих заходів. Натомість сьогодні ніхто не хоче і згадувати навіть, що за підсумками недавнього 2020 року порівняно з попереднім в Україні відразу аж у 7 разів виросла кількість  нещасних випадків на виробництві. Якщо у 2019-му було зареєстровано 5 820 трагічних інцидентів на підприємствах, у фірмах та організаціях різних сфер промислової, аграрної і т.д. діяльності, то у 2020 аж 40 тисяч 737. Отакий стрибок – уявляєте? Причім так званих страхових випадків травматизму збільшилося майже на 52 відсотки, а зі летальними наслідками - на 25.5%.

 Та найтрагічніше тут те, що від тих пір зниження виробничих нещасних випадків в Україні не спостерігається. Навпаки, хай уже не настільки шаленими темпами, одначе зростання відбувається практично з місяця в місяць. І наша Дніпропетровська область не виняток, а швидше ще і показова на цей рахунок. Належить до регіонів, де при виконанні різних трудових операцій найчастіше якраз робітники і працівники отримують травми, в тому числі смертельні. Цей сумний процес і на Дніпропетровщині сягнув апогею та не припиняється також з 2020 року. Теж як ніби хтось наврочив. Чи просто служби, котрі мусять з цим ділом щось робити, а точніше боротися, не вельми переймаються по суті страшною статистикою – як ви гадаєте?

А для висновків подаємо такий факт: за підсумками серпня, місяця, який щойно минув, в області сталося не мало і не багато – понад півтори сотні нещасних випадків на виробництві! І вийшло так, що кожного дня, щоб ви знали, обривалося життя бодай однієї людини. Траплялося, що й дві гинули в день. Чи можна миритися з таким конвеєром  смертей? Ми думаємо, ні в якому разі. Мовчати тим паче не можна. Кричати караул пора!

Бо ось вам остання трагедія, яка сталася на самісінькому краєчку ще недавно Покровського, а нині Синельниківського району. Це закуток області, який мало не щодня обстрілюється нині російськими окупантами з захопленої ними території сусідньої Запорізької області. Там загалом, включаючи села Великомихайлівської ОТГ, від ворожих снарядів залпового вогню загинуло уже 5 чоловік. І на тобі: у селі Вишневому тутешнього кінного заводу до пізнього вечора возився з ремонтом свого трактора 68-річний механізатор. Ясна річ, залишився без нагляду відповідальних осіб. І без помічників. А трактор взяв і зірвався з домкрата. Оскільки ж стояв на схилі, то покотився і переїхав задніми колесами тракториста. Який від отриманих травм і помер на місці. Не можемо насамкінець не сказати, що аграрний сектор виробництва, як це не прикро, залишається одним із тих, де найчастіше травмуються, а то й гинуть, а також набувають професійні захворювання.