Холодна погода негативно вплинула на розвиток шкідників на угіддях Дніпропетровщини

За повідомленням ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, на зміну теплій погоді, що спостерігалася у ІІІ декаді жовтня, у І декаді листопада прийшло різке зниження температури повітря із заморозками та мокрим снігом. Максимальна температура повітря підвищувалася до 12° тепла, мінімальна температура повітря становила 3º морозу. Це вплинуло на шкодочинність озимої совки, хлібної жужелиці. білокрилки та інших комах.

За даними фахівців, наразі триває неактивне живлення гусениць озимої совки ІІ покоління на 43% обстежених площ посівів озимого ріпаку та озимої пшениці, середня чисельність – 0,3 екз./м², максимально - 3.

Нічні заморозки вплинули на шкодочинність личинок хлібної жужелиці – спостерігається зниження їхньої активності. Опускання личинок у нижні шари гранту на зимівлю поки що не виявлено. Заселено 12% обстежених площ посівів озимої пшениці за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1.

Холодна погода І декади листопада негативно вплинула на живлення білокрилки – виявлено зменшення чисельності та відсотка заселених площ шкідником. Заселено 22% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 1 екз./лист, максимально – 8, заселено у середньому 4% рослин, максимально - 11%.

Триває шкодочинність попелиць на 26% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Заселено у середньому 1,5% рослин, максимально – 4% за середньої чисельності 1 кол./росл.

У перші дні листопада тривало живлення хрестоцвітих блішок на посівах озимого ріпаку, відтак, за різкого зниження температури повітря, відмічено припинення їхньої шкодочинності. Заселено 27% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність – 0,2 екз./м², пошкоджено – 2,5% рослин у слабкому ступені.

Триває живлення гусениць капустяного білана на посівах озимого ріпаку, їхня чисельність поодинока.

Через різкі перепади температур та вологу погоду на посівах озимих культур спостерігається незначне збільшення відсотка уражених площ та рослин хворобами.

Борошнистою росою уражено 11% обстежених площ, у середньому – 0,5% рослин, розвиток хвороби – 0,5%.

Кореневі гнилі виявлено на 3% обстежених площ посівів озимої пшениці, уражено 0,2% рослин.

Пероноспорозом на посівах озимого ріпаку уражено 17% обстежених площ, у середньому – 1% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.

На сільськогосподарських угіддях спостерігається незначне збільшення заселених площ та чисельності колоній та житлових нір шкідників.

Гризунів виявлено на 18% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність – 1 кол. з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах).

Шкідниками заселено 20% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність – 1,1 кол. з 1,3 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 4 житловими норами (на крайових смугах).

Гризунами заселено 100% обстежених площ посівів багаторічних трав, середня чисельність – 1,3 кол./га з 2,2 житлової нори, максимально - 3 кол./га з 3 житловими норами.

На неорних землях, незораних полях після соняшнику, кукурудзи та стерньових середня чисельність колоній мишоподібних гризунів становить 1,6 кол./га з 2 житловими норами, максимально - 4 кол. з 5 житловими норами.