КОМУ 200 ТИСЯЧ ЗАРПЛАТИ НА МІСЯЦЬ МАЛО?

Рахувати чужі гроші серед вихованих людей не вважається прийнятним заняттям. Але у нашому випадку соромитися не доводиться. Оскільки мова  в першу чергу навіть не про фантастичні, як на теперішні часи зарплати, а про нечувані і на перший погляд нереальні сьогодні пенсії. Якщо Пенсійний фонд авторитетно свідчить, що понад десять мільйонів у нас пенсіонерів отримують зараз на місяць не більше, ніж по 4.5 тисяч гривень, а то й менше, то чи знаєте ви, що тим часом існує категорія, а швидше каста вибраних, кому за труди ніби як праведні нарахували як мінімум в 20 разів вищі виплати – 96 тисяч? І це ще лише тим так мало, чиї зарплати обмежувалися якоюсь сотнею тисяч гривень. Бо хто був вище по службі і мав удвічі вищі зарплати, той тепер на заслуженому виходить відпочинку усі 140 тисяч в місяць одержує.

Це, звісно, не було великим секретом «маленької» компанії щасливчиків і раніше, одначе у нас у Дніпрі щойно сталася подія, котра збурила по суті гнів та відверте нерозуміння переважною більшістю населення такої дивовижної «винятковості». Вмить забули і про ненаситних олігархів, серед яких вистачає і вихідців з тутешніх країв, і про чиновників-казнокрадів, які останнім часом і тут засвітилися своїми практично злодійськими апетитами. Натомість загукали дніпровці на всі голоси: як же справді сприймати і терпіти настільки явну несправедливість?

А подія наступна: ще пару років тому двоє суддів Кіровського райсуду, Наталія Овчаренко (на фото вгорі) і Олег Ходасевич, зажадали від підсудних неправомірні так звані вигоди, себто хабарі – разом 30 тисяч, ясна річ, американських доларів. За винесення, не важко зрозуміти, виправдального рішення у явно кримінальній справі. Обоє судочинців були затримані на гарячому в момент, коли їм перший «внесок» у сумі 16 тисяч доларів передавали. І ви надієтеся чи думаєте, наче спіймані не намагалися вибратися з дуже й дуже неприємної та некомфортної для себе ситуації?

Та якщо хочете знати, тодішній голова Кіровського райсуду Геннадій Підберезний кинувся мерщій виручати «потерпілих» підлеглих. Він ніби пообіцяв постаратися чи й «без проблем» міг посприяти «задобрити» не когось там з рядових нишпорок-слідчих, а самого на той час очільника грізної Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. Тільки не вийшло…

І от щойно Вищий антикорупційний суд стосовно першої «потерпілої» Наталії Овчаренко виніс вирок – посадив її на 10 років позбавлення волі. При цьому отримали розголосу два «цікавих» факти. Перший: засуджена возила у   Київ главі САПу Холодницькому не мало і не багато – 300 тисяч доларів хабаря. З ними вона там і попалася. А другий факт справді таємниці й раніше зовсім не становив: це судді у нас якраз належать нині до настільки обдарованих владою. Виходить, що заробітні плати у них захмарні, а пенсії - ніби як головним особам в державі. Одне діло, обурюється народ, що їм одначе все мало. Друге ж тим паче симптоматичне, якщо хочете знати. А саме: невже усе зверху й донизу українське суспільство нині над усе і передусім як ладану боїться суддів та їх судочинних діянь, отож ймовірної кари за свої злодіяння і гріхи, що усі бігом і загодя відкупляється неправомірними зарплатами і пенсіями суддям!?