Краще ризикувати дроном, а не життям піхотинця, - підрозділ «Булава»

    Боєць із позивним «Удав» з усмішкою називає себе творчим спеціалістом третього мехбату. До служби у Збройних Силах України інструктор БПЛА Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького з позивним «Удав» працював у різних сферах — від телебачення до харчової промисловості. 

У його обов’язки входило практичне втілення ідей та їх безпосередня технічна реалізація. Тепер весь свій досвід він скеровує на ефективне знищення ворога.

Олена Худякова

Кореспондент АрміяInform, фото автора.

   Кореспондентка АрміяInform побувала в підрозділі ударних безпілотників «Булава», який був створений за ініціативи самих дронарів у лютому 2023 року, і на власні очі побачила нову розробку — дрон «Королева Шершнів», озброєний ручним протитанковим гранатометом.

«Краще ризикувати життям дрона, а не життям людини»

— Робимо темну справу заради світлої мети. Більшість із нас виросли на футуристичних фільмах, «Термінатор» той же. І от 2024 рік — літає залізна пташка, яка шмаляє з повітря, — каже воїн.

   Робота підрозділу вимагає кмітливості, наполегливості та фантазії. І в цього творчого процесу є важлива мета — використати кожну можливість, де можна ризикувати життям дрона, а не життям людини. Майже вся команда має досвід піхотинців. Ці хлопці з власного досвіду знають, що таке оборона в окопі, та глибоко цінують життя своїх побратимів.

— Дрон коштує не так багато. У будь-якому порівнянні. Як би то цинічно не звучало, але в усього на війні є своя ціна — у пострілу танка, у безпілотника, у життя бійця. І хотілось би, щоб ті, хто не пропускає це все так через своє серце, як ми, хоча б з фінансового погляду оцінили — втратити дрон дешевше, ніж втратити людину, — каже «Удав».

Обговорення того, як спробувати стріляти за допомогою дрона з ручного протитанкового гранатомета, у підрозділі почалися ще рік тому. Все впиралося в платформу, здатну нести потрібну вагу, маневрену і відповідну за співвідношенням ціна/якість.

— Були агродрони в нас, але їм не так просто потрібний кут задати. Навіть якщо ти суперпілот, ризики втрати дрона великі, а це дуже недешева історія. І тут з’явилася «Королева Шершнів», яка розкрила купу можливостей. У голові ідея була давно, і не тільки в нас. Просто ми взяли й спробували, — розповідає боєць і додає: — Важливий момент, що нам ніхто не заважав. Ідеї, розробки, втілення. Коли очі горять і тобі не ставлять палки в колеса, то буде й ефективність.

                Робота «центру творчості»

   Спусковий механізм для дрона з РПГ розробив Сергій, який займається конструюванням БПЛА з 2015 року. Тривалий час він робив дрони для фронту як волонтер, а потім  прийшов у підрозділ як військовий.

— Перший наш діалог був: «О, нарешті бачу, хто збирав ті самі дрони на кухні» —  «Так!». Я кажу: «Повір, ти тут тиждень побудеш і побачиш, що можливостей для творчості необмежено», — з усмішкою згадує їхню зустріч «Удав».

   Сергій скромно показує своє робоче місце, де, якщо покопатися, можна, крім дрона, зібрати реактивну установку. Колеги по-доброму жартують на тему того, що іноді інженер знаходить неочікуване практичне застосування речам, яким інші відвели б місце хіба що на звалищі.

   Із сусідньої кімнати таємного «центру творчості» чергові на моніторах спостерігають за перебігом подій на фронті, як працюють екіпажі. Вчасно виявляють проблеми та беруть участь у пошуку рішень.

— Можна оперативно зв’язатися — почекай, то не так, або не лети туди, бо там РЕБ. Чи, наприклад, бачимо, що великий розхід БК за перші пів години, то, не чекаючи команди, вже пакуємо — і за годину додатковий запас готовий. Це вже все само собою, на відчутті. Як один організм. Час на війні дуже важливий. Грубо кажучи, проблема ще не озвучена, а вона вже вирішується. Це досвід, взаємодія, повна залученість кожного і бажання працювати на результат, — розповідає «Удав».

З приводу дискусій про уніфіковані та неуніфіковані компоненти хлопці кажуть, що це два в одному — завдання та умови їх виконання постійно змінюються, потрібна гнучкість. При кожному такому підрозділі обов’язково має бути майстерня і фахівці, здатні переробити штатне БК.

                 Дрон прикриття

   Пілоти в команді різні — є ті, хто чітко робить скиди, є ті, хто «камить» (уражає FPV-дронами) віртуозно по рухомій мішені, відчуває вітер.

   У день тренування вітер відчували ми всі — пориви збивали з ніг, хоча ми і були в «броні». Зазвичай у таку погоду не літають, але хлопці сказали, що «Королева» впорається. Пілот з позивним «Скіф» відстрілявся і посадив пташку неподалік нас, маневруючи між поривами вітру.

   З приводу тактики застосування творці літаючого РПГ бачать його ефективним у міських боях, підтримці штурмів і добиванні техніки.

— Коли дрон повертається, його спорядження займає менш ніж дві хвилини. З урахуванням дольоту, перезарядки, це все дуже швидко і зручно. Коли така ситуація, що в одному парадному наші, в іншому п***ри, то можна дати людям можливість відійти, прикрити, шмальнуть у поверх, де засів ворог.

   «Удав» мріє, щоб під час штурму групою прикриття стали дрони з РПГ і автоматами.

— Багато ти висунешся відстрілюватися, коли навколо тебе маневрують кілька таких? Нехай неприцільно б’ють, але змусять залягти. Або «накат» іде, ти його зупиняєш різними засобами. Лишається підбита, але не знищена техніка. Аби її добити, потрібно кілька зальотів FPV. Можна витратити 5 «пташок». А тут така багаторазова історія може гарно виручити.

   Він нагадує, що на початку застосування FPV-дронів теж було багато критики, і багато моментів змінювалися та відточувалися вже в практичній роботі.

— Свого часу скидати ми почали не від хорошого життя, а від того, що в нас було мало дронів, і багато ворожої техніки перло на позиції. Треба було якось їх спинити, відлякати від піхоти. Влітку 2023-го була одна позиція, де, грубо кажучи, на півтора пілота було 5 дронів, і ми змогли зупинити 12 одиниць техніки. Так, ми їх не знищили всі. Скоріше відігнали від наших скидами з накольним механізмом. Самопальні не всі спрацьовували, але швидкість і майстерність зробили свою справу. Врятували життя піхотинців, — згадує «Удав».

   «Ми зацікавлені в тому, щоб це розвивалося»

   Подробиці про конструктивні рішення ми вирішили не обговорювати, хоча інженери констатують — абсолютно все, що вигадуємо ми, ворог так чи інакше буде повторювати.

— Це не суперзакрита технологія. Всі комплектуючі нескладно дістати. І вони, і ми займаємося цим роками. Колись вузьке коло любителів і фахівців зараз стало широким. Я читаю їхні пабліки так само, як і вони наші. У них свій прогрес і свої біди. Звісно, копіювання буде. Який би ворог паскудний не був, ми маємо пам’ятати, що там не дебіли. У них краще з масштабуванням дієвих виробів. От ті ж FPV. Ми були перші. Натомість їх завалили ними в якийсь час так, що літали всі, видно було, що не жаліють, як з конвеєра. Але вони менш гнучкі, ніж ми. Таке моє бачення, — розповідає «Удав».

   У війську трапляються ситуації, коли ті, хто літає понад рік, мають купу підтверджених уражень ворожої техніки, нагороди, а ВОС досі сотий і посада не пов’язана з фактичним родом завдань. Регулярно доводиться чути історії, коли деякі командири таких фахівців відправляють стрільцями на «нуль». Що знову ж таки підіймає назовні проблему — у сферах, де має бути ефективна система, панує людський чинник.

— У нас із цим все чітко. Дається сектор відповідальності. Їдемо на рекогносцировку. Обираємо, звідки ефективно можемо працювати. Фахівців цінують, сприяння самовдосконаленню — максимальне. Щоб так було, має бути здорова комунікація по вертикалі, бажання офіцерів штабу навчатися мистецтва війни, і нам із цим пощастило. Ну і кістяк підрозділу — добровольці з лютого 2022 року, мотивовані. Бувало по-різному, але ми пройшли свій шлях до цього, — говорять бійці про свою роботу. 

— Ми відкриті для інших підрозділів щодо обміну досвідом, ми зацікавлені в тому, щоб це розвивалося. Можливо, хтось ще щось придумає. Можливо, краще. Ми будемо тільки раді, — додає «Удав».