«Пропоную розпочати обговорення санкцій щодо російської сільськогосподарської продукції. В Європі достатньо їжі. Ми самодостатні. Будь-який дохід російського режиму дає дохід військовій машині», — сказав він.
Латвійський міністр нагадав, що 2014 року, коли росія запровадила одностороннє ембарго на низку європейських продуктів, ЄС не вжив заборонних заходів у відповідь.
«Наразі імпорт (із рф — ред.) зростає. Крупи, можливо, навіть вкрадені в Україні. Ми не знаємо, звідки ця продукція. Саме з цього ми хотіли б розпочати дискусію про скорочення торгівлі з росією продовольством настільки, наскільки це можливо і дозволяють санкції», — пояснив свою позицію Армандс Краузе.
Він також уточнив, що ЄС імпортує зернові культури на суму близько €2,2 млрд, а загальна вартість харчових продуктів, зокрема пшениці та кукурудзи, що споживаються щорічно в ЄС, становить близько €3 млрд.
«Це (імпорт зерна з рф — ред.) дуже чутливо для фермерів. Як ви знаєте, у Польщі відбуваються протести фермерів. Фермери дуже незадоволені тим, що ціни падають. Дуже складно конкурувати з третіми країнами, такими як росія, де вони виробляють продукцію не за нашими стандартами. Їх не хвилюють зміни клімату, їх не хвилюють викиди. Нашим фермерам доводиться вкладати багато грошей, щоб інвестувати в цей абсолютно новий клімат, заходи зі скорочення змін», — розповів латвійський міністр.
Він повідомив, що ініціативу щодо обмеження Євросоюзом імпорту зерна з рф підтримують Литва та Естонія. На засіданні аграрних міністрів ЄС у вівторок буде також видно реакцію на цю ініціативу представників інших європейських країн.
«Насправді нам не потрібен імпорт продовольства в Європі. А якщо є якісь групи товарів, яких бракує, наприклад соняшникової олії, то є виробник — дуже велика Україна. Ми можемо купувати всі харчі, які імпортуємо з росії, в України. Ми зможемо їх замінити й дати можливість допомогти уряду України фінансувати цю війну проти російської агресії», — резюмував Армандс Краузе.
"Агроньюс".