Легендарному Володимиру Івасюку було б тепер 75 літ...

    У школі Івасюку світила золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляв парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти картуз, незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі хлопці потрапили до міліції, було відкрито “Справу Володимира Івасюка”. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії СРСР та суспільствознавства.

   Багато пісень Володимир писав під псевдонімом, оскільки не був членом Спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати його твори до репертуару. Попри це, пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном, їх співали скрізь - від Камчатки до Чорного моря, а “Червона рута” стала справжнім світовим шлягером.

   Телевізійні фільми “Червона рута” та “Пісня завжди з нами” принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це і призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати “виправдання” пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос Івасюкових пісень.

   Влада спробувала видати загибель Івасюка від рук спецслужб за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорону саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори із обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи.

   Попри це, похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Десятки тисяч львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.

Згадаймо ліричні рядки Володимира Івасюка:

Мила моя, люба моя,

Квіте ясен цвіт,

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

Я несу в устах цілунки,

Радісні пісні,

А в руках несу я ласку

Й квіти весняні.

       ***

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала?

   Всім шанувальникам красивого слова адресована моя книга “Правила Життя”, у якій зібрано 2500 цитат і афоризмів.

Всі видання нашого Книжкового Клубу: https://razygrali.biz/knizhnyj-klub.html