Ми воюємо за виживання країни назовні, маючи глибоку інституційну кризу та кругову поруку всередині, - Богдан Логвиненко

Громадянське суспільство та незалежні медіа попереджало Володимира Зеленського, що Андрій Богдан підлягає люстрації і не може очолювати Адміністрацію Президента. Попереджали, що його призначення через перейменування АП на «Офіс» — це перший свідомий акт правового нігілізму нової влади, який закладе фундамент ставлення до закону як до перешкоди, яку можна просто хакнути.

Попереджали, що Іван Баканов — це загроза національній безпеці. Кричали, що не можна призначати друга дитинства без жодного розуміння безпекового сектору на посаду голови СБУ в країні, яка перебуває у стані війни. Ми знаємо, до чого це призвело.

Попереджали, що Алєксандр Дубінскій — це не просто епатажний блогер, а медіакілер олігархату та рупор російських наративів.

Попереджали, що Алєксєй Арєстовіч — аферист зі стажем. Але через нього влада легітимізувала мову маніпуляцій на найвищому державному рівні.

Попереджали, що Юлія Мендель — абсолютно некомпетентна для своєї ролі.

Попереджали, що Ірина Венедіктова не має ні досвіду, ні незалежності для керівництва Офісом Генпрокурора. Антикорупційні організації били на сполох, коли вона призначала своїм заступником колишнього адвоката Януковича та згортала реформи прокуратури.

Попереджали, що Андрій Єрмак будує імперію власних інтересів. Замість дипломатії, безпеки та економіки, які мають курувати підзвітні парламенту міністерства, в країні була створена паралельна антиконституційна система тіньового управління.

Попереджали, що Руслан Кравченко неодноразово не проходив крізь сито доброчесності.

Але громадянське суспільство та журналісти завжди сприймалися командою і особисто Володимиром Зеленським не як запобіжник, а як політичний опонент.

Тепер ми всі опинилися в заручниках. Накачані владою вищевказані особи, їхні ставленики та створені ними неформальні інституції стали значно більш небезпечними для нашої державності, аніж тоді, коли громадянське суспільство про це лише попереджало. Ми воюємо за виживання країни назовні, маючи глибоку інституційну кризу та кругову поруку всередині.