Миротворець і захисник на сході. Двоє військових стали Героями України посмертно

Сьогодні, 14 жовтня, у День захисників і захисниць президент Володимир Зеленський посмертно присвоїв звання Героя України та орден «Золота зірка» двом військовим – відомому миротворцю Миколі Верхогляду, який брав участь у порятунку цивільного населення у Боснії, та учаснику російсько-української війни Рустаму Шамраєву.

Відповідні укази опубліковані на офіційному сайті президента України.

У документах зазначається, що звання Героя загиблим військовим присвоєно за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті суверенітету і територіальної цілісності України.

Нові Герої України. Хто вони

Микола Верхогляд – український офіцер, командуючий українського миротворчого контингенту у мусульманському анклаві Жепа під час війни у Боснії. Найбільш відомий тим, що під час наступу сербської армії на мусульманські анклави Сребреницю та Жепу забезпечив евакуацію мирного населення Жепи. Натомість населення Сребрениці, де розміщувався голландський миротворчий контингент, не евакуювали. Тут відбулися масові вбивства, відомі як «Різанина у Сребрениці».

Микола Верхогляд – ліворуч на фото

Після повернення в Україну працював на різних посадах в Головному управлінні розвідки МО України. З грудня 2006 року перебував у запасі.

Помер 30 травня 2021 року у віці 66 років  у Києві від важкої форми ковіду.

Рустам Хамраєв – уродженець Луцька, узбек – за національністю. Українській військовий, доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». У 1993—1994 роках служив у Прикордонних військах, у 1995-ому році — в Сухопутних військах Збройних сил України. Був активним учасником Майдану. Там отримав контузію під час запеклих протистоянь з «Беркутом».

На схід вирушив добровольцем прямо з Майдану, не сказавши про це ні слова родині. Рустам Хамраєв героїчно загинув 17 червня 2014 року під час бою в селищі Металіст під Луганськом.

Тоді бійці потрапили у засідку та вступили у бій проти добре озброєних терористів з важким стрілецьким озброєнням та бронемашинами. Рустам залишився прикривати бійців свого підрозділу, стримував наступ терористів та  самотужки утримував позицію. Він дав можливість побратимам перегрупуватися та відійти у безпечне місце.  Самого Рустама розстріляли з крупнокаліберного кулемета з танка — розривні кулі розтрощили бійцю голову, тулуб і ногу — смерть була миттєвою. На момент смерті йому було 38 років.