«Найважче на війні - втрачати друзів»: шахтар з Павлограда Володимир Таран на фронті з перших днів повномаштабного вторгнення

Володимир Таран із Павлограда, що на Дніпропетровщині, став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. До війська він працював прохідником на шахті. Також брав участь у АТО у 2014 році.

Його історію опублікували на Facebook-сторінці 108 Кодацької бригади територіальної оборони.

Володимир самостійно прийшов до військкомату, щоб долучитися до армії. Обрав 108-му бригаду ТрО, де став командиром мінометного розрахунку, а згодом — головним сержантом батареї. Перше бойове зіткнення відбулося на Донеччині, поблизу Великої Новосілки. Щойно військові прибули на позицію — потрапили під щільний мінометний обстріл.

«Довелося довгенько міцно тулитися до землі та молитися, аби минуло. А як тільки обстріл закінчився — ноги в руки і майнули. Обійшлося без втрат, однак я зрозумів вражаючу різницю між цією війною та АТО», — розповів Володимир.

За його словами, війна змінюється технологічно, і тримати фронт стає все важче. Через активність дронів і РЕБ логістика та звʼязок ускладнюються, а техніка швидко стає несправною. А головне — гинуть люди.

«Найважче втрачати друзів. Нещодавно загинув мій побратим Максим "Антіп", з яким ми майже п'ять років разом провоювали, жили в одній норі, в одній хаті, пройшли пекло. І тут його не стало. Це рана, яка не загоюється», — сказав військовий.

Володимир мріє, що після перемоги разом із дружиною вирушать у мотоподорож до Грузії.

«Не на машині, а саме на байку! Аби лише завершити війну, захистити країну, а далі все вирішимо», — наголосив сержант.