Не дивуйтеся, що наші союзники танцюють «польку на два боки»
За матеріалами інтернет-видань
08.04.2026
98
Світ занурюється у хаос? Так.
Не ясно, хто з ким і проти кого, табори перемішані, номінальні союзники часто борються одне з одним більше, ніж з ворогами? Так.
Чи є це чимось новим? Ні.
Андрій Іллєнко,офіцер батальйону "Свобода" НГУ, екснардеп двох скликань, сторінка ФБ.
Друга світова війна. Дві коаліції, чорне і біле, чіткі табори антагоністів.
Так? Ні.
Про німецько-совєцькі союзницькі відносини 1939-41 років ви і так загалом маєте уявлення. Тому трохи такого, про що, можливо, ви не знали.
Коли Японія після Перл-Харбору взимку 1941-го проводила свій переможний блітцкріг, а потім кинула вирішальний виклик Америці біля атолу Мідвей у колосальній битві авіаносців, а потім була одна битва кривавіше іншої за кожен острів у Тихому океані – весь цей час напружених боїв, аж до 1944 року, Японія... спокійно добувала нафту на Північому Сахаліні, тобто на території СССР!
Ще з 1920-х років там діяли японські концесії та жодне союзництво Японії з Німеччиною та Італією, рівно як і напад Японії на союзників СССР по Антигітлерівській коаліції, жодним чином їм не завадило далі добувати нафту на совєцькій території. Ленд-ліз ленд-лізом, але це ж не привід чіпати японські нафтові концесії.
Нагадаю, що нафта була для Японії ключовим ресурсом, і саме заради нафти вона значною мірою вирішила розпочати війну.
Можливо, в тому числі через сахалінську нафту японський флот не чіпав американські транспорті кораблі (на які поспішно вивішували червоний прапор, ніби вони совєцькі. Чим не тодішній «тіньовий флот»?), які всю війну спокійно доставляли стратегічні вантажі з Америки до СССР через Тихий океан? Поки кожен союзний конвой в Атлантиці та Арктиці мав пройти через німецькі вовчі зграї підводних човнів, з величезним шансом загинути, на Тихому океані японці теж топили усе, що бачили, але американо-совєцький тіньовий флот всю війну не чіпали.
Після падіння Франції у 1940 році японці взяли під контроль Індокитай, який тоді був французькою колонією, на той момент вже під контролем пронімецького, але формально нейтрального режиму Віші на чолі з маршалом Петеном.
Пронімецькість режиму Віші не заважала США мати з ним дипломатичні відносини. І в листопаді 1941, напередодні Перл-Харбору 7 грудня 41-го, вимагати від Японії у так званій «ноті Халла» вийти з французького Індокитаю. І все це не заважало британцям і підрозділам «Вільної Франції» Де Голля у тому ж 1941 році вести повномаштабну, але неоголошену війну з вішистами у Сирії та Лівані.
До речі, США мали дипломатичні відносини з режимом Віші аж до листопада 1942 року, тобто до союзної висадки у французькій Північній Африці. І першими європейцями, з якими у Другій світовій війні вступили у бій солдати армії США, були не німці і не італійці, а... французи.
Цікаво також, що майбутній керівник ЦРУ Ален Далес в останні дні перед висадкою союзників у Північній Африці цілком легально, як дипломат, встиг через вішистську Францію проїхати у нейтральну Швейцарію, та до кінця війни сидіти там і очолювати центр американської розвідки.
Так і сьогодні: наяву підтримка з боку Трампа пропутінського Орбана, і це на фоні війни з Іраном, пропутінська повістка ультраправих та ультралівих в Німеччині. Все повторюється.
Нічого нового, так було завжди.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ