НЕ ПСУЙ, НЕ РУЙНУЙ І НЕ ЗНИЩУЙ ДОВКІЛЛЯ!

Микола ЮРЧИШИН.

МІЖНАРОДНИЙ день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів відзначають щороку в світі 6 листопада. Дату встановлено рішенням 56-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН із 2001 року. Ухвалюючи це рішення, враховувалось, що шкода, завдана довкіллю після таких подій, негативно позначається на стані екосистем і природних ресурсів, часто виходить за межі національних територій та стосується не лише однієї держави і не тільки нинішнього покоління.

Сьогодні для України ця дата має особливо важливе значення. Наша країна безпосередньо зіткнулася з цією проблемою. Повномасштабне вторгнення рф в Україну вже завдало та завдає значних втрат довкіллю. Ракетні удари, вибухи та артилерійські обстріли заподіюють шкоду територіям, забруднюючи їх небезпечними речовинами.

— За півтора року повномасштабної війни наземні міни разом із боєприпасами, що не розірвалися, артилерійськими снарядами та іншими смертоносними побічними продуктами війни забруднили понад 67 тисяч квадратних кілометрів території України, — повідала кореспондентові «СВ» перший заступник міністра охорони довкілля та природних ресурсів О. В. Крамаренко. — Воєнні дії в рази пришвидшують зміни клімату, оскільки викиди парникових газів зростають у десятки разів, що сприяє підвищенню рівня глобальної температури в світі. Ба більше, лісові пожежі призводять до зниження здатності поглинання лісами та торфовищами парникових газів.

За словами Олени Володимирівни, внаслідок військових дій зазнали пошкоджень та руйнувань об’єкти критичної інфраструктури. Країна-терорист продовжує атакувати енергетичні об’єкти України. Через нестабільне електропостачання очисні споруди працюють неефективно. Усе це призводить до потрапляння у водні об’єкти неочищених стічних вод, нафтопродуктів, важких металів та небезпечних хімічних речовин. Вже зараз у річках на деокупованих територіях фіксується перевищення концентрації ртуті, міді, цинку, марганцю. Уражені війною території та місцеве населення залишаються без належного доступу до води та санітарних умов, що може спричинити поширення інфекцій, вірусів та хвороб.

Сьогодні ми є свідками приголомшливої гуманітарної катастрофи, що розгортається через війну. Крім жахливих людських втрат, економічних збитків, вона руйнує довкілля, тримає у постійному напруженні через ризик радіаційної небезпеки та спричиняє додаткові викиди парникових газів, наслідки яких відчуватимуть далеко за межами національних кордонів нашої держави.

На території України у ході повномасштабної війни сталося значне забруднення довкілля хімічними токсичними речовинами, важкими металами внаслідок артилерійських обстрілів. Через застосування вибухівки утворилися численні воронки, що понівечили землю й знищили природні території. Відбулося затоплення шахт, пошкодження каналізаційних і водогінних мереж. Ризики, пов’язані з руйнуванням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, мають особливе значення. Адже в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.

У результаті знищення очисних споруд погіршився екологічний стан водних об’єктів. Мінна небезпека призвела до обмеження або втрати можливості природокористування на значних територіях. Після ворожих обстрілів мали місце пожежі на небезпечних хімічних підприємствах, що призвело до хімічного забруднення довкілля. Широкомасштабного характеру в результаті бойових дій набули лісові пожежі, в результаті яких постраждали тисячі гектарів лісових масивів, включно із об’єктами природно-заповідного фонду. Агресія рф призвела до потрапляння у довкілля шкідливих і небезпечних речовин, знищення родючого шару ґрунту, рослинного покриву, об’єктів дикої фауни, в тому числі занесених до Червоної книги України.

Міжнародні організації надають великого значення тому, аби діяльність у царині охорони довкілля ставала частиною зусиль із запобігання конфліктам, стратегій із підтримання миру. Адже не може бути міцного та стійкого миру там, де природні ресурси, що забезпечують належний життєвий рівень і адекватне функціонування екосистем, пошкоджені чи зруйновані. 

                               (Газета українських селян "СІЛЬСЬКІ ВІСТІ")