Не забудьте пом'янути Миколу Шарого

Цими днями минає рік, як відлетіла у Вічність душа відомого січеславського журналіста Миколи Павловича Шарого. Йому, журналісту "Фермера Придніпров'я", завжди підкорювалися слова, він відчував якимось магічним чуттям, коли крапка може стати комою і навпаки... Таку майстерність придбати за життя неможливо. Це вроджений талант, -  вважає його колега по перу, журналіст Григорій Давиденко. Саме Григорій Миколайович написав пам'ятну статтю у "Фермері Придніпров'я" про Миколу Шарого, згадав його життя і творчість,  і пом'янув "незлим тихим словом", по - Шевченківськи,  справжнього Майстра і  незвичайну людину. У тому всьому можна переконатися тут: https://gazeta-fp.com.ua/article/rik-tomu-majster-slova-mikola-sharij-pishov-u-zasviti

Звідти і  фрагмент новели Миколи Шарого "Янгол під яблунею"

"....червоне яблуко впало в спідничку Агнешки і покотилось аж до місця, де вона тримала свої маленькі ручки – нижче талії. Я із якоюсь заздрістю глянув на те яблучко, а ще більше не Агнешчину спідничку і, не збагнувши чому, потягнувся своїм обличчя в те звабливе місце, схопив яблучко за сухенький хвостик зубами, а тремтячими руками обійняв її пружні стегна. Спідничка Агнешки закотилася, і в сутінках зблиснули її біленькі та кругленькі колінця. - Що ти робиш?! – Агнеша вмить запустила свою ручку в мої кучері і щосили смикнула їх до себе. - Ой-ой! А ти що? Я ж нічого – хотів просто яблуко взяти..."