Попелицями та білокрилкою заселено 35% обстежених площ посівів озимого ріпаку на Дніпропетровщині

Розвиток та поширення основних шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин у Дніпропетровській області станом на 09.10.2025

Шкідники  та хвороби озимих культур

Хрестоцвіті блішки шкодять на 79% обстежених площ посівів озимого ріпаку за середньої чисельності 0,2 екз./м², максимально – 1. Пошкоджено у середньому 1,5% рослин, максимально – 3% у слабкому ступені.

Несправжніх гусениць ріпакового пильщика виявлено на 41% обстежених площ посіву озимого ріпаку, заселено у середньому 2% рослин, середня чисельність – 1 гус./росл. За віковим складом гусениці ІІІ віку становлять 82%, ІУ – 18%.

Триває шкодочинність білокрилки на 38% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність - 2 екз./лист, максимально – 5 при заселенні 3% рослин.

Завершується живлення гусениць капустяної молі на 27% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність становить 1 гус./росл., максимально – 2, заселено 2% рослин. Віковий склад гусениць: ІІ вік – 65%, ІІІ – 35%.

Спостерігається парування та розпочалося відкладання яєць ріпакового листоїда на 15% обстежених площ посівів озимого ріпаку. Середня чисельність - 0,2 екз./м², максимально – 2. Пошкоджено 0,2% рослин у слабкому ступені.

Попелицями на посівах озимого ріпаку заселено 35% обстежених площ та 2% рослин за середньої чисельності 1 кол./росл.

Триває літ злакових мух та відкладання яєць. Заселено 32% площ посівів озимої пшениці. На 100 п.с. нараховано у середньому 6 екз. шведської, 5 пшеничної та 3 екз. гессенської мух. У наступній декаді очікується відродження та шкодочинність личинок.

Цикадками заселено 26% обстежених площ посівів озимої пшениці, середня чисельність на 10 п.с. - 1 екз., максимально – 2 екз. Пошкоджено у середньому 1%, максимально - 2% рослин у слабкому ступені.

Личинок хлібної жужелиці виявлено на 8% обстежених площ на посівах озимої пшениці, посіяної на стерньових попередниках. Середня чисельність личинок - 0,2 екз./м², максимально – 2.

Клоп черепашка. Заселено 37% обстежених лісосмуг. Шкідник перебуває у лісосмугах за середньої чисельності 0,3 екз./м², максимально – 2.

У районах області, де пройшли опади, виявлено незначне збільшення відсотка уражених хворобами площ та рослин.

Пероноспороз на озимому ріпаку. Уражено 21% обстежених площ, у середньому – 1,2% рослин, максимально - 2%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Альтернаріозом уражено 18% обстежених площ, у середньому - 1% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Білу плямистість виявлено на 15% обстежених площ, уражено у середньому 0,5% рослин, максимально - 1%. Розвиток хвороби – 0,5%.

Багатоїдні шкідники

Гусениці озимої совки ІІ покоління шкодять на 36% обстежених площ посіву озимих культур, середня чисельність - 0,4 гус./м². За віковим складом гусениці ІУ віку становлять 70%, У – 30%.

Завершується живлення гусениць бавовникової совки ІІІ покоління на посівах озимого ріпаку. Заселено 8% обстежених площ, у середньому - 1% рослин за середньої чисельності 1 гус./росл. За віковим складом гусениці  У віку становлять 85%, УІ - 15%.

Мишоподібні гризуни

На багаторічних травах заселено 100% обстежених площ, середня чисельність колоній шкідників - 1 кол./га з 1,2 житлової нори, максимально - 2 кол./га з 2 житловими норами.

На неорних землях мишоподібних гризунів виявлено за середньої чисельності 2,2 колонії на гектар з 1,2 житлової нори, максимально – 4 кол. з 3 житловими норами.

Як розповів Олександр Мигловець, керівник департаменту агротехнологій Ukravit, за теплої сухої затяжної осені із підвищеним температурним режимом шкідники можуть дошкуляти культурам мало не до входу на перезимівлю. І єдиний спосіб справитися з ними — моніторити стан посівів і при перевищенні рівня ЕПШ проводити необхідні інсектицидні обробки.

За його словами, проконтролювати широкий спектр поширених шкідників озимих зернових культур і ріпака допоможе інсектицид ХімАрс (тіаметоксам, 250 г/л + лямбда-цигалотрин, 80 г/л + альфа-циперметрин, 15 г/л).

Тіаметоксам в його складі швидко поглинається та переміщується судинною системою рослин і при отриманні шкідником летальної дози блокує нікотинові рецептори в постсинаптичній мембрані синапсу. В результаті припиняється передача нервового імпульсу та рухома активність шкідника, що не дозволяє йому продовжувати процес живлення. А лямбда-цигалотрин та альфа-циперметрин порушують проникність клітинних мембран і виступають інгібіторами натрієвих каналів, внаслідок чого відбувається надлишкове виділення ацетилхоліну під час проходження нервових імпульсів через синаптичний ланцюжок, і шкідники гинуть через нервове перезбудження.

«На зернових ХірАрс ефективно справляється з попелицями, трипсами, цикадками, злаковими мухами, блішками. На ріпаку — зі стебловим капустяним прихованохоботником, пильщиком, хрестоцвітими блішками, довгоносиками, іншими. Інсектицид забезпечує одночасно швидку загибель шкідників та пролонгований період захисної дії, завдяки чому посіви будуть поза небезпекою тривалий час, — підсумував фахівець.