Правильні бджоли родини Карабут із Зеленодольської громади

Хто ж не знає відомого Вінніпухівського вислову: " Це зовсім неправильні бджоли, і,  мабуть, вони роблять неправильний мед"?
Отож, щоб бджоли були правильними і приносили правильний мед, зверніться до родини Карабут Із Зеленодольська. Вони  - випускники  проєкту «Громада, дружня до бізнесу»,  реалізованого за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Цей проект для 30 підприємців (чинних та початківців) став поштовхом для створення зовсім нового формату взаємодії бізнесу і влади.
За словами  Юлії Стадник, директорки Агенції місцевого розвитку Зеленодольської громади, важливий проєкт під час війни  вдалося реалізувати завдяки надійним партнерам, підтримці учасників та відповідальності кожного.
Саме  відповідальність перед своєю країною і родиною направила  сім'ю Карабут до участі у проекті, завдяки якому  ми дізналися їх бізнес - історію.

«Ми вирішили поставити десять вуликів. Просто три ставити економічно невигідно, а п’яти могло не вистачити на всю рідню та друзів», - говорить пані Ірина.

І додає, що бджоли, мед і участь в проєкті – це та опора, завдяки якій їм вдалося пережити перші місяці війни і почати жити далі. Вони з чоловіком не лише втримали власну справу, а збільшили пасіку і розширили асортимент продукції.

"Як тільки побачила оголошення про конкурс на навчання, то одразу зрозуміла, що це мені потрібно. На той момент ми з чоловіком тільки робили перші кроки в підприємництві та бджільництві.  Для Зеленодольської громади, де на кожній дачі своя пасіка, продавати мед – це непроста справа. Але наші продажі на ярмарку до Дня Незалежності перевершили всі очікування. Ми пригощали медом всіх, хто підходив до нашого столика. І куштуючи наш мед, люди його купували. На наступному ярмарку у вересні ми вже презентували новинку – крем-мед. І знову продажі перевершили очікування. Але особисто я відчувала, що мені потрібно вчитися, розвиватися і тому цей проєкт стартував в нашій громаді дуже вчасно", - розповідає Ірина Карабут.

За її словами, якість тренінгів та отриманих знань була на дуже професійному рівні.
Підприємниця розповіла, що на заняттях вчилися працювати з клієнтами, презентувати свою ідею інвесторам, розширяти свій бізнес, створювати бізнес стратегію.

"Під час одного з тренінгів нам пояснили, як визначити економічний результат проєкту. Завдяки цьому я змогла прорахувати рентабельність виробництва пастили, скільки треба її виготовляти та продавати, щоб не мати збитків. І вже на день народження придбала обладнання для виготовлення пастили. Тепер знову-таки завдяки цьому навчанню ми готуємося подавати проєкт на грант. Дуже хочемо розвивати зелений туризм, пропонувати людям апітерапію та інші послуги. Я б навіть і не подумала про гранти та розширення, якби не була на тому навчанні. Працювали б, як усі. Винесли на базар – хочете купуєте, хочете ні.
Нам під час навчання дали основу. Як то кажуть вудку дали, а далі самі ловіть рибу. На безкоштовних курсах такого зазвичай не розповідають. Усі, хто дійшов до фіналу, вже один в одного замовив або продукцію, або послугу. Ви б бачили мій зошит, - ділиться враженнями пані Ірина.

Ранок 24 лютого та перші дні вторгнення родина переживала, як і вся Україна, мобілізували внутрішні ресурси, склали тривожні валізки і почали допомагати волонтерам.

"Ми відвезли до волонтерського центру нашої громади відра, молотки, ще якісь речі за списком. Передали на блок-пости та передову мед. І повернулися додому – працювати. У нас вибору не було. Ми розуміли, якщо кинемо своїх бджіл, то вони загинуть. Ми не могли їх залишити. Так і виходили з того стану: пішов Саша на пасіку раз, потім вдруге, потім разом. Потім навколо вуликів квіти садили, щоб молода бджілка далеко не летіла і росла, збираючи нектар біля вулика. Було важко, але бджоли нас витягли. Саша цьогоріч всі нові вулики зробив жовто-блакитні", - зазначила підприємниця.

В один з таких днів Ірина вирішила запустити кампанію «Обміняю мед на донат на ЗСУ».

"Цікаво, але люди брали меду на 200 грн., а скидали 1000. І казали, це вашим захисникам. Бо люди не знали, як їм допомогти ЗСУ. Багато хто виїхав з нашого міста в села, а тут побачили можливість долучитися до спільної справи. Я не знаю скільки грошей перерахували. Але ми розпродали/роздали весь свій мед. І люди продовжують кидати гроші. От буквально вчора присилає жінка мені 850 гривень і каже: «Іра, зроби мені півкіла пастили, а решту віддайте своїм захисникам». От такі в нас люди. Мої клієнти допомагали з прихистком знайомим переселенцям з нашої громади. До мене зверталися люди, як шукали прихистку і не знали куди їхати. І я писала своїм клієнтам в Івано-Франківськ, Львів і люди їхали до них", - коментує зроблене пані Ірина.

Вона стверджує, що навчання додало їй впевненості у власних силах, дало підтримку людей та необхідні знання. Події останніх місяців довели, що як би важко не було, кожен може набагато більше. І навіть в умовах війни можна продовжувати улюблену справу.
Зараз на пасіці родини Карабут вже 20 вуликів. Олександр сам зумів розвести бджолині сім’ї -  це ще один крок до розвитку сімейного бізнесу.
Без сумніву, родина Карабут точно знає, що їх бджоли дають правильний мед, і допомагають робити правильні вчинки.

Як зазначає Олена Тертишна, керівниця регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Дніпропетровській області, в рамках проєкту «Громада, дружня до бізнесу» наша мета була допомогти налагодити взаємодію між владою та бізнесом, допомогти створити сприятливий клімат для розвитку підприємництва, нові робочі місця, а також впроваджувати сталі інструменти активізації місцевих бізнес- ініціатив.
За словами Олени Тертишної, результат цього проекту  показує, що  громади, які навчали підприємців, не втратили жодного з них. І під час війни – усі учасники проекту стали надійною економічною складовою розвитку громад, а також каталізатором багатьох волонтерських бізнес-ініціатив.

За підготовку матеріалу висловлюємо вдячність експертці з висвітлення  діяльності Південного регіонального хабу Програми "U-LEAD з Європою" Оксані Стельмах.