Проблеми трейдерам та зерновим елеваторам створює хаотична тарифна політика США

Адміністрація США продовжує тарифні війни з іншими країнами, що створює проблеми трейдерам та зерновим елеваторам США. Невизначеність з тарифами щодо основних торгових партнерів, зокрема Китаю, різко зменшила експортні продажі нового врожаю. Багато країн скоротили попередні замовлення та перейшли до закупівель на спотовому ринку, що ускладнює ситуацію для елеваторів та трейдерів, які суттєво залежать від експортного попиту.

За даними нового аналітичного звіту CoBank Knowledge Exchange, тривала невизначеність з продажами нового врожаю може змусити експортно-орієнтовані елеватори та трейдерів покладатися на місцевий попит у 2025/26 МР, який в окремих регіонах може бути обмеженим. Так елеватори зі значною залежністю від ризикованих експортних ринків, особливо Китаю, можуть бути змушені розширювати базис для нового врожаю, щоб залучити місцевих покупців.  Хоча зараз базис для кукурудзи, сої та пшениці залишається стабільним, його ослаблення може стати реальним, особливо для сої в північних штатах, залежних від китайського ринку.

Станом на 1 травня продажі нового врожаю у США значно поступаються середньому 5-річному рівню, зокрема сої – на 88,2%, кукурудзи – на 26,9%, тоді як продажі пшениці дещо його перевищують. Найбільший покупець американської агропродукції – Китай цьогоріч не уклав жодних контрактів на сою, пшеницю чи кукурудзу зі США. Натомість він активізував поставки сої з Бразилії, призупинив угоди з трьома американськими компаніями та законтрактував сою, кукурудзу та рослинну олію в Аргентині. Мексика та Японія, другі та треті за величиною ринки для американської сої, також значно скоротили закупівлі нового врожаю, а продажі пшениці до Філіппін і Кореї та кукурудзи до Японії та Латинської Америки відстають від середніх показників.

Скорочення продажів нового врожаю частково компенсує активний експорт старого врожаю та високий внутрішній попит. Так, у2024/25 МР експортні продажі кукурудзи з США виросли порівняно з попереднім сезоном на 27%, сої – на 13%, пшениці – на 14%.

Позитивна маржа у переробників сої та виробників етанолу, а також високі прибутки від тваринництва підтримують місцеву переробку. Але для елеваторів і трейдерів, які зазвичай укладають контракти на кілька місяців наперед, невизначеність у торговельній політиці залишається серйозною проблемою.

Складні торговельні переговори між США, Китаєм та іншими країнами гальмують продажі нового врожаю зернових та олійних культур. На тлі невизначеності з митами експортери будуть змушені активізувати продажі на нетипові для них ринках, що посилить конкуренцію з іншими постачальниками та змінить структуру ринку. Наприклад, різке збільшення поставок до ЄС дешевої кукурудзи з США у цьому сезоні суттєво зменшило поставки з України.

Ціни на українську кукурудзу у квітні – травні сягали 250-255 $/т FOB, тоді як американська кукурудза торгувалася на біржі по 180 $/т та пропонувалася по 245-248 $/т з доставкою азійським покупцям.

Відмова Китаю від американської кукурудзи вигідна іншим азійським країнам, які можуть купувати дешевше зерно для використання на корми та біопаливо. Тому США вже збільшили поставки до Південної Кореї, Японії, В’єтнаму та деяких інших країн, скоротивши експорт до КНР.

GrainTradeUA