Стало відомо, чому аграрії змушені самостійно шукати міни

Спостерігаючи за розмінуванням, LIGA.net дізналася, що сапери ДСНС дійдуть до полів не скоро, а найняти приватну компанію дорого, пише agronews.ua.

“Квадрокоптер поцупили прямо на наших очах, коли ми з його допомогою обстежували поле для розмінування. Схоже, використали антидронову рушницю. Зробив це хтось із місцевих, тому що відчувалося знання ландшафту, все було швидко, без зайвих рухів”,  – кажуть сапери, які працюють на одному з полів під Снігурівкою у Миколаївській області.

Вони просять не називати їх імена. Адже викрадання квадрокоптера в районі, який вже пів року за сотню кілометрів від зони бойових дій, стане приводом для глузування колег. Снігурівка (містечко на південному сході Миколаївщини) та довколишні села сім місяців перебували або в окупації, або на “нулі”.

Тому поля тут рясно “засіяні” вибухівкою будь-якого походження та типу – гранати та заряди до них, “міни-пелюстки”, які розсипані з касетних снарядів та бомб, протитанкові міни, НУРСи з літаків та авіабомби.

Землі та врожаї тут чудові, тому фермери дуже чекають очищення полів від вибухівки. Вони запевняють, що не чіпали “саперного” дрона, та і “дронобойки” у них немає – в господарстві така штука ні до чого. Прилад коштує не дешевше ніж $10 тисяч.

На відміну від засіяних, доглянутих жовтих або зелених полів, небезпечні поля в чагарниках червоних маків та півтораметрових будяків. Іноді по їх краях новенькі таблички з білими черепами та написами “Небезпечно міни!!!”.

На тлі колишньої посадки, від якої залишилися лише почорнілі стовбури, таблички виглядають занадто чепурно, наче театральний реквізит. Але вибухи на полях – справжні – тут чутно декілька разів на тиждень.

Частіше за все це звіри – козулі або кабани – чіпляють вбивчий мотлох, що залишився після боїв. Але буває, що підриваються й люди.

На Снігурівщіні працюють декілька груп саперів з гуманітарного розмінування – і у кожної свій підхід, свої завдання та правила . Першими з’явилися сапери ДСНС. Вони пройшли сотні кілометрів уздовж ліній електропередач, промаркувавши такі коридори білими стрічками.

 Але без підривів – декількох –  не обійшлося. Посічені уламками, деякі стовпи ледь тримаються.

“Хто його знає, може це якійсь довбень з сусіднього села ту білу стрічку вже перев’язав”, – каже жіночка, припинаючи козу біля своєї хати з вибитими вікнами.

Вони з чоловіком самі провели “розмінування” двору та городу. Чоловік каже, що знайшов дві нерозірваних 82-мм міни з міномету.

“Звідти прилетіли. Там кацапи стояли”, – показує рукою він у напрямку великого ставка.

На в’їзді в це село – Широке – великий борд із написом “Небезпечно! Міни та нерозірвані боєприпаси! Не використовуйте сільскогосподарські поля та узбіччя дороги!”.

Але немало  фермерів на свій страх розміновують власні поля. І буває, що підриваються, не маючи досвіду.

Чому фермери займаються не своєю справою, яка є смертельно небезпечною?

По-перше, сапери Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) дійдуть до полів не скоро. У них багато роботи за невеликої кількості фахівців. Норма кваліфікованого ручного розмінування, коли сапер проходить небезпечну ділянку із міношукачем – максимум 20 кв м за робочий день. Тобто розрахунок з 5 саперів розмінує гектар поля за три місяці щоденної роботи.