Сі тримає путіна на короткому налигачі, - Володимир Фесенко

   Володимир Огризко: Який сигнал Сі Цзіньпін шле Трампу, приїхавши на парад в москву

Я би не став перебільшувати кількість представників різних країн, яких кремлю вдалося зібрати на парад 9 травня. Головне — звідки вони. Подивіться на склад — ну сльози і не більше, набір справді диктаторських, авторитарних, людиноненависницьких режимів і не більше. Але це все масовка.

   Головна ідея і весь сенс цього всього — це Китай, це Сі Цзіньпін, це те, що він приїхав. Навколо цього все відбувається. Все інше — це підтанцьовування саме для того, щоб путін і Сі, два ключові, як путіну здається, лідери світу, могли продемонструвати, що вони на щось здатні.

   І саме через це спостерігаємо той самий китайський військовий контингент, називаємо його так, який маршував по цій красній площі. І не більше.

   Все інше — це для бутафорії. Насправді Сі приїхав інспектувати, що там відбувається в кремлі, розказати путіну межі його можливостей і показати Трампу, що його вологі мрії про те, що росія кудись відірветься від Китаю, він може залишити при собі. От, власне, весь простий розклад того, що і відбувалося 9 травня там в червонозоряній.

У Трампа до нас не може бути жодних претензій

    Є спільна заява путіна і Сі, мовляв, сторони погоджуються з тим, що мають бути усунені першопричини війни. Це повністю або частково повторення російської пропаганди. Які висновки варто з цього зробити — ми вже неодноразово говорили, що давно вже сформувалася вісь зла. Я, мабуть, був один з перших, хто центром цієї вісі називав вісь Москва-Пекін. У наших трохи переляканих умовах багато хто боявся говорити про Китай як про одного з ключових елементів цієї вісі зла. А він там є. І нам не треба ховатися і удавати, що ми цього не помічаємо, не знаємо тощо.

   Прийшла інформація про те, що знову заговорили про Силу Сибіру — 2. Правильно заговорили, але на китайських умовах. Це означає, що росії треба побудувати цей газопровід за власні кошти, вбухавши туди десятки мільярдів доларів, яких у неї немає, а потім ще й продавати Китаю за ціною, яка трошечки вища від собівартості. Уявляєте собі, скільки десятиліть такий трубопровід буде окуповуватися і чи він взагалі колись окупиться. Одним словом, Китай прекрасно розуміє абсолютно залежну позицію росії і просто приїхав сказати путіну, що і як йому треба робити.

   Стосовно того, що Пекін взяв оце формулювання, на нього звернули увагу багато оглядачів. Так очевидно, Китай цим підтвердив, що «ми будемо з росією». І це знову-таки сигнал не путіну чи комусь там, це сигнал Трампу, що — забувайте, будь ласка, в Америці про те, що ви будете мати росію на такому ж, самому короткому повідку. Вона вже у мене, і я вже буду нею керувати. Тому ваші плани про якісь там Арктики, про якісь там, я не знаю, рідкісноземельні метали і тому подібне, забудьте назавжди. Ми вже тут прийшли і будемо тут керувати.

   От, власне, загальний підсумок того, що і ким є Китай. Китай є головним елементом цієї вісі зла, яка бореться з демократією. От те, що треба зрозуміти, мені здається, в позиції Китаю.

А оскільки його менший партнер воює сьогодні з демократичним світом, значить, Китай буде це підтримувати, тому що це його ідеологічна лінія, він від неї не збирається відмовлятися.

   Хтось, хто вважав, що з Китаєм можна про щось там домовлятися, його там переконувати, теж наївні люди. Треба ж хоч трошечки заглиблюватися в історію, філософію, ідеологію цієї країни і розуміти, що там демократією ніколи не пахло і пахнути не буде. Це речі, які, по-моєму, не треба нікому доводити.

   Яких дій тепер варто очікувати від Трампа? — Я б згадав те, що Трамп обіцяв і американцям, і не лише американцям під час виборчої кампанії, що в разі, якщо якась сторона не погодиться на мої пропозиції, я буду вживати стосовно цієї сторони жорсткі санкції. Я б зараз великими такими літерами це написав і обклав би Білий дім з усіх боків, щоб він ще раз, можливо, прочитав.

   Бо тепер у Трампа, після того, як ми погодилися на припинення вогню, після того, як ми погодилися на цю так звану мінеральну угоду, після того, як 8 травня парламент її ратифікував, у Трампа до нас не може бути жодних претензій. Вони залишаються тільки щодо росії.

   Тепер треба ухвалювати політичне рішення: або я граюся знову в те, що мені хтось нашепотів, що ми росію від Китаю відірвемо, або я починаю впливати на неї жорсткими санкціями. У рукаві у Трампа цих санкцій, як піску в морі. Тобто можна росію ставити на місце елементарно.

   Мені видається, що Трамп має сказати те, що він обіцяв. І, як не дивно, але і навіть віцепрезидент США Джей Ді Венс заговорив про те, що росія висуває якісь абсолютно неадекватні вимоги, а міністр фінансів називає путіна злочинцем тощо. Це ж теж не просто так робиться.

   Так що певний тренд є. Питання в тому, щоб він закріпився і щоб нарешті Трамп зрозумів, що треба діяти двома шляхами: нам — зброю, росії — санкції. От, власне, і розв’язання питання.