Озиму пшеницю, яку не вдалося посіяти у вересні – жовтні, можна висівати й у листопаді, а за сприятливих умов навіть у грудні, пише журнал «Агроном» з посиланням на доктора сільськогосподарських наук, головного наукового співробітника Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН Сергія Авраменка. Вирішальний чинник – стан ґрунту: після опадів він має просохнути й не налипати на сошники сівалки.
«Можете сіяти хоч до Нового року. Минулого року ми сіяли навіть 15 грудня у мерзлий ґрунт, а сходи отримали вже навесні», – поділився досвідом науковець.
Водночас потенційна врожайність пізніх посівів буде нижчою, ніж за сівби в оптимальні строки, і це підтвердив власний експеримент Авраменка. Більшість сучасних сортів озимої пшениці та ячменю мають короткий період яровизації, тому листопадові строки для них допустимі. Так само пізно можна сіяти озимий ячмінь, тритикале й жито.
Читайте також: Озимі ще не розкущились, а листопад уже настав: розвиток посівів відстає на 2–3 тижні
Норму висіву підвищують, але не вище 6 млн насінин на гектар
Головне правило пізньої сівби – дещо збільшити норму висіву, проте не загущувати посіви надміру. Густоту підвищують на 10–20% проти оптимальних строків, але не більш ніж до 6 млн насінин/га. Далі норму коригують за зволоженням: у регіонах, де вологи достатньо, це 4–5 млн насінин/га, у посушливих областях – 2–3 млн.
Друге правило – не загортати насіння глибоко. Бажано, щоб до стійких морозів рослини встигли зійти й досягти хоча б фази шильця. Тож пропущені оптимальні строки ще не означають, що поле треба лишати під ярі: рішення залежить від стану ґрунту, зволоження в регіоні та готовності господарства до нижчої врожайності.