СЬОГОДНІ ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ РУСІ: ІСТОРІЯ ТА ЦІКАВІ ФАКТИ

    Щороку 28 липня Україні святкує свято на честь однієї з найважливіших релігійних подій в українській історії. Православні відзначають День хрещення Русі на честь заснування в країні християнства князем Володимиром Великим. Офіційно свято називається День хрещення Київської Русі-України.

У 2023 році відзначається 1035-річчя хрещення Русі. У День хрещення Русі-України у храмах ПЦУ проводяться богослужіння на честь Володимира Великого. А у 2022 році за рішенням Верховної Ради цього дня було встановлено свято День української державності.

День Хрещення Русі – дата свята

День хрещення Русі відзначається щорічно 28 липня за старим юліанським календарем або 15 липня за новим стилем. У цю дату церква вшановує пам’ять Володимира Великого, зарахованого до лику святих. Свято було встановлене у 2008 році за указом Віктора Ющенка.

Сама дата хрещення Русі невідома, і навіть точний рік історикам встановити поки що не вдалося. Але більшість вчених вважає, що Русь прийняла хрещення в 988 році, хоч є й інші версії.

Як хрестили Київську Русь

Князь Володимир Святославович був язичником до 30 років, але за часів правління зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. До того ж християнство на той час прийняли багато сусідніх країн, зокрема і Візантія – найрозвиненіша і найсильніша на ті часи на континенті. Князь вирішив, що прийняття християнства на Русі сприяло б зміцненню зв’язків з європейськими країнами.

У “Повісті временних літ” йдеться, що до хрещення Володимир провів “випробування вір”. Він вислухав посланців від ісламу, іудаїзму та християнства. Саме остання релігія найбільше припала йому до вподоби.

Хрещення Київської Русі розпочалося з Києва. Мешканців столиці масово охрестили у місці впадання річки Почайни у Дніпро. Після Києва православ’я прийняли інші міста Русі.

Не всі жителі Київської Русі відмовилися від язичництва добровільно, на багатьох територіях спалахували бунти. Паралельно з хрещенням багато років викорінювалися язичницькі звичаї і знищувалися культові споруди. Багато традицій язичництва збереглися донині і переплелися з християнськими.

Історик і релігієзнавець Ігор Козловський розповів про причини хрещення Русі:

Чому Русь прийняла хрещення? Це сталося під сильним впливом Візантії. Київській Русі потрібна була підтримка християнської Візантійському імперії. І чому християнство? Тому що це відносини з близькими сусідами і в Європі, і на Балканах, і на території Малої Азії. Християнство допомогло налагодити відносини з Європою і об’єднати племена Русі. А ми знаємо, що в християнстві зникає ідея етносів, а головне – це вибір вже не етнічний, а конфесійний. І тому рішення приймати християнство як об’єднавчу силу – було у Володимира свідоме.

Зрозуміло, що це був непростий процес. І довгий час ми знаємо, що величезні території не були християнізовані. Території сучасної північної Росії стали релігійними тільки через 100-150 років після початку християнізації.

Цікаві факти про хрещення Русі і свята

• До хрещення Русі Володимиром робилися інші спроби поширити країною християнство. Вважається, що у 860-х роках Русь намагалися хрестити Аскольд та Дір і створили перші церкви, але спроба провалилася.
• Бабуся Володимира Великого княгиня Ольга стала першим правителем Русі, який прийняв християнство. Вважається, що для хрещення вона завітала до Константинополя. Її слуги і її син Святослав продовжували бути язичниками. Згідно з “Повістю временних літ”, прийняття християнства Ольгою стало одним із аргументів для Володимира, чому і йому потрібно похреститися.
• В Європі були країни, які прийняли хрещення пізніше Київської Русі – це Ісландія, Норвегія та Швеція. Остання довго вважалася язичницькою та варварською країною.
• До прийняття християнства князь Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.
• Про хрещення Русі свідчать архітектурні знахідки. У похованнях 10-12 століть знаходили хрести та ікони, які клали померлим у могили.
• Саме після хрещення на території Русі поширилася кирилична писемність і з’явилися перші письмові пам’ятки.
• Багато православних церков у це свято влаштовують особливі богослужіння і брязкають у дзвони.