Сьогодні виповнюється 10 років, як центральний проспект Дніпра носить ім’я Дмитра Яворницького

За матеріалами інтернет-видань 19.02.2026 253

19 лютого 2016 року указом міського голови центральний проспект Дніпра отримав ім’я видатного вченого, історика козацтва, археолога, етнографа, фольклориста, академіка ВУАН, фундатора Катеринославського музею – ДМИТРА ІВАНОВИЧА ЯВОРНИЦЬКОГО.

Минуло десять років. Пише КОД Дмитра Яворницького.

Зазначається, що сьогодні ми вже не уявляємо головну магістраль міста без цього імені.

За більше ніж два століття свого існування, від кінця XVIII століття, ця магістраль мала різні назви: Велика вулиця, Катерининський проспект, проспект Карла Маркса.

І нарешті – проспект Дмитра Яворницького.

І ця назва проспекту невипадкова, адже багато споруд старої забудови проспекту пов’язані з ім’ям вченого – будівлі Історичного музею, головного корпусу Національного гірничого університету, другого корпусу Дніпропетровського Національного університету, Училища культури (колишня Міська Дума), Головпоштамту, готелю «Україна» («Український дім В. Хрінникова», готелю "Асторія", Національного банку тощо.

Отже пройдемося проспектом...

Катеринославський музей був справою життя Козацького Батька, його "улюбленим дітищем" і найбільшою турботою.

Обидві будівлі музею виникли безпосередньо за ініціативи вченого – зараз це корпуси Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.

Першу будівлю музею (її ще називають "жовта будівля") було зведено у 1905 році – і вперше з 1849-го Катеринославський музей отримав власний дім. Сьогодні це пам’ятка історії національного значення!

Будівництво другої споруди - зараз адміністративного корпусу музею, – вчений задумував як розширення експозиції – через велику кількість зібраних артефактів перша будівля музею швидко виявилась замалою.

Вважається, що план будівлі Яворницький привіз із експедиції країнами Сходу – зразком став тогочасний Каїрський музей.

Зараз між двома корпусами музею – музейна площа, на якій знаходиться могила «Козацького Батька» і пам'ятник вченому в образі козака (1995) скульптора Володимира Наконечного.

Згідно з духовним заповітом, Дмитра Івановича перепоховали біля стін його «улюбленого дітища» у 1961 році. Могила вченого є однією з п'яти пам’яток історії національного значення у нашому місті.

Мешкаючи в Катеринославі–Дніпропетровську понад 35 останніх років свого життя, вчений не лише брав активну участь у численних культурних і наукових подіях міста, а й став одним із його провідних культурних діячів, суттєво вплинувши на формування інтелектуального, наукового та громадського середовища.

Першими знаковими науково-освітнім закладом на проспекті для Дмитра Івановича став корпус Гірничого училища (нині – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), адже саме Катеринославське наукове товариство, що виникло на базі цього навчального закладу, підтримало ініціативу Дмитра Яворницького щодо створення у місті музею імені Олександра Поля і запросило вченого, на той час вже відомого науковця, його очолити.

У цьому першому вищому навчальному закладі міста Дмитро Іванович читав публічні лекції, формуючи у молоді інтерес до історії рідного краю, зокрема історії козацтва.

Безпосереднє відношення до вченого має і розташована нижче на проспекті Дмитра Яворницького будівля Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (нині – корпус № 2) – найстаріша з усіх споруд національного університету.

Д.І. Яворницький стояв біля витоків Катеринославського університету у 1918 році: він був одним із перших його професорів, засновником і завідувачем науково-дослідної кафедри українознавства.

Неподалік від другого корпусу університету розташована будівля Міської Думи (нині – Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури).

Дмитро Іванович регулярно відвідував засідання Думи як запрошений учасник виборів, член низки комісій (зокрема Комісії з перейменування), а також як науковий консультант, до думок і пропозицій якого уважно дослухалися депутати міських зібрань. Саме у цій будівлі у 1914 році місто гучно відзначало 30-річний ювілей науково-літературної діяльності вченого.

Справжньою перлиною проспекту Дмитра Яворницького став зведений у 1911 році за ініціативи Володимира Хрінникова та за консультацій Дмитро Яворницький «Український дім» – нині готель «Україна». Відомий катеринославський купець, поміщик і меценат Володимир Хрінников був активним членом місцевої «Просвіти», послідовно підтримував розвиток української культури в місті, видавав власним коштом українські періодичні видання, історичні та художні праці (зокрема, працю Д.І. Яворницького «Матеріали до біографії Т.Г. Шевченка»).

Дмитро Іванович не лише допоміг владнати формальні питання з міською владою щодо отримання земельної ділянки під забудову, а й надихнув на створення архітектурного декору з виразним українським, «козацьким» орнаментом і національною символікою. Саме завдяки його науковим і громадським зв’язкам вдалося запросити відомого архітектора з Санкт-Петербурга П. П. Фетисова, який і втілив цей масштабний задум у життя.

До сьогодні будівля готелю «Україна» залишається однією з найвиразніших архітектурних домінант проспекту, привертаючи увагу мешканців і гостей міста своїм неповторним стилем та глибоким символічним змістом.

У готелі «Асторія» вчений вів переговори з Нестором Махном щодо збереження музейних цінностей. Ця будівля, зведена у 1913 році, є однією з найбільших і найвизначніших пам’яток міста, яка за більш ніж сторічну історію жодного разу не змінила свого первісного призначення.

Нижче, у будівлі Головпоштамту, Дмитро Іванович також був частим гостем – відправляв і отримував листи, телеграми та посилки, адже листувався більш ніж із тисячею (!) кореспондентів. Його епістолярна спадщина налічує понад 7 тисяч листів, що сьогодні є безцінним джерелом для дослідників історії.

У парку імені Лазаря Глоби в 1910 році Дмитро Яворницький відтворив український хутір на Південноросійській промисловій виставці – яскраву етнографічну реконструкцію, яка стала справжньою окрасою заходу та викликала значний інтерес у відвідувачів.

А з залізничного вокзалу Катеринославської станції вчений часто вирушав у подорожі – навіть у поважному віці Яворницький залишався напрочуд легким на підйом, допитливим і закоханим у мандри дослідником.

І це лише основні так звані «казенні» будівлі проспекту. Водночас вчений підтримував дружні стосунки з широким колом катеринославців і нерідко навідувався «на чай» до їхніх приватних осель, розташованих на самому проспекті.

Здійснивши цю своєрідну подорож, можемо впевнено констатувати: 10 років тому проспект зовсім невипадково отримав ім’я Дмитра Яворницького. Ім’я вченого повернулося туди, де воно завжди було – у саме серце міста, яке він творив своїм життям і працею.