Соціальні гуртожитки у громадах

На думку Ірини Верещук, віцепрем'єр-міністра - міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, на сьогодні в Україні 25 модульних містечок, у яких проживає від сили 5 тис. внутрішньо переміщених осіб. А потребують соціального житла 4,8 млн. українців. Саме тому соціальні гуртожитки можуть стати  вдалим рішенням для забезпечення людей житлом.
Про це йшла мова на черговій інформсесії Програми "U-LEAD з Європою".
До експертів U-LEAD неодноразово надходять запити від представників органів місцевого самоврядування щодо роз'яснення механізмів організації шелтерів, використання майна відумерлої спадщини, а також створення соціальних гуртожитків.
Такий гуртожиток надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що воно є єдиним місцем їх проживання. Відноситься до житлового фонду соціального призначення і не може бути приватизоване.

Фонд соціального житла в громаді може формуватися за рахунок будівництва нового житла, передачі в комунальну власність відумерлої спадщини або реконструкції існуючих будинків і переобладнання нежилих будинків.
Спікери інформсесії пояснили, що для надання статусу соціального звичайному житловому приміщенню, необхідні рішення місцевої ради та положення про соціальний гуртожиток.
Отримуючи житло, людина укладає угоду з місцевою радою, зобов'язується дотримуватися правил використання та сплачувати за комунальні послуги.
Учасники отримали відповіді на запитання щодо неналежного використання отримувачем житла, розірвання угоди та умови його здійснення. За словами експертів, розірвання договору можливе лише за ініціативи наймача помешкання. З боку власника це відбувається в судовому порядку. Але якщо наймач постійно нехтує правилами або не користується житлом, то його необхідно попередити письмово про порушення та ініціювати розірвання угоди.