Вирощування солодкої кукурудзи може стати успішною родинною справою для мешканців села. В цьому на власному досвіді переконалася родина Володимира Ведмеденка із села Худяки Черкаської області, пише agronews.ua.
Уже четвертий сезон поспіль родина розвиває власну справу: вирощують качани цукрової кукурудзи на площі 1,5 гектара.
Почали займатися цією культурою із 2023 року, розповів Володимир Ведмеденко. Проте у 2026 році перший урожай отримали пізніше — не в середині червня, як зазвичай, а на початку липня. Зі слів пана Володимира, наприкінці березня у касети в теплиці висадили 25 тисяч насінин кукурудзи. Через місяць рослини висадили у відкритий ґрунт.
«Опалюємо ми дров’яним котлом цю тепличку протягом 20 днів для пробивання насінини у касеті. Потім після цього процесу починаємо її висаджувати у відкритий ґрунт. Перед цим ми загартовуємо її для того, щоб кукурудза привикла до температури, яка надворі. Під крапельний полив садимо для того, щоб поливати. Бо буває дуже жарко, буває дощовий рік, увесь час намагаємося, щоб було під крапельним поливом», – розповів фермер.
У 2023 році родина зазнала збитків, бо висаджувала солодку кукурудзу тільки у відкритий ґрунт. Щоб вийти на ринок раніше за конкурентів і отримати максимальну ціну за продукцію, родина Ведмеденків змінила технологію вирощування й зробила ставку на закритий ґрунт.
Під ранню кукурудзу відвели 45 соток землі, де висадили розсаду, вирощену в парниках. Ідея розширити виробництво та збудувати нову теплицю виявилася дуже сімейною, ділиться господар Володимир Ведмеденко: «Ми прийняли рішення, що потрібно в цій сфері щось міняти. І ми зробили ось таку гарну тепличку. Ну, як зробили? Я подарував її дружині на 8 березня».
Завдяки цьому рішенню родина зараз збирає великі, соковиті качани довжиною 20-21 см та середньою вагою близько 400 грамів. Хоча через погодні аномалії старт сезону змістився. Зазвичай збір починали в середині червня, а цьогоріч — на початку липня. Розсадний метод дозволяє тримати першість на ринку. Вже за 2-3 тижні на зміну тепличній кукурудзі підійде врожай, засіяний у відкритий ґрунт.
Головною проблемою та викликом для невеликого сімейного бізнесу залишається повна відсутність власної агротехніки. Усі важкі польові роботи родині доводиться замовляти у сторонніх надавачів послуг, що суттєво впливає на кінцеву рентабельність справи.
«В нас техніки немає. Ми зіткнулись з тим, що цю всю площу потрібно обробляти, виорати, змульчувати, здискувати. В нас цього всього нема. Ми повинні за це все кошти заплатити. Це все йде розхід з тієї суми, яку ми можемо заробити», — розповідає Володимир Ведмеденко.
Попри суттєві витрати на найм тракторів та ручну працю, сімейний бізнес на Черкащині продовжує розвиватися. Досвід родини з Худяків доводить, що навіть на невеликій площі в межах села можна створити прибутковий бізнес на нішевих культурах, якщо грамотно поєднувати тепличні технології, сімейну підтримку та ранній вихід на ринок.