У куті кожна складова має своє значення

Кутя – головна звичаєво-обрядова страва, яку асоціюють з язичницьким богом багатства Велесом. Кутя готується за Різдвяні свята тричі:  

•    Перша кутя - "Багата кутя"-  готується в переддень Різдва.
•    Друга кутя - "Щедра кутя"-  готується на Василя (Старий Новий рік 14-го січня).
•    Третя кутя - "Голодна кутя"-  готується в переддень Водохреща (хоча у деяких місцевостях саме цю кутя називають "Багатою"). 

Наголошується, що у куті кожна складова має своє значення. Чого хочете більше, того і додавайте до своєї різдвяної страви.

    Мак – це зорі на небі, молодість.
    Пшениця – це життя.
    Мед – здоров'я.
    Горіхи – багатство.
    Родзинки– життя та любов, боже провидіння.  

Традиційно на Різдво готують 12 страв. Християни  асоціювали цю цифру з 12 апостолами. Язичники  - з 12-ма сузір'ями на небі – страва як  жертва кожному сузір'ю.
Отож, Різдвяний стіл  складався з:

    калачів,
    меду,
    куті,
    узвару,
    борщу,
    вареників,
    голубців,
    риби,
    гороху чи квасолі,
    моркви, буряків, капусти,
    яблук та груш,
    грибів.

Тваринної їжі  на стіл не ставили.

Як приготувати традиційну кутю?
Спочатку відварити звичайну пшеницю,  мак подрібнити на кавомолці, потім його проварити 15 хвилин у воді. Додати до пшениці і маку помиті теплою водою родзинки, грецькі горіхи, меду за смаком і залити узваром. Узвар варили з сушених груш,  яблук, вишні.   
Пишу про кутю, а сама згадую, як з бабусею товкла мак у ступі, доки білий не стане. Довга в часі робота. Бабуся мені товкачик підсовує, а в мене вже руки тріщать. Зате смачнішої куті на Різдво не їла. Можливо, тому  і готую її кожного року, щоб до бабусиних висот дістати? Хоча справа зовсім в іншому. У бажанні готувати, яким бабуся наділила і позначила на все життя.  От тобі і кутя... На невидимому покутті завжди.