У Царичанці не стало Василя Підопригори, одного з ініціаторів відродження Незалежності
Григорій Давиденко
27.03.2024
443
Долі людські почасти дивним чином переплітаються для справ, важливість яких усвідомлюється згодом. Вчора минуло 9 днів, як у Царичанці на 70-му році життя пішов у засвіти турботливий батько і брат, надійний, справжній побратим Підопригора Василь Петрович. Не стало одного з ініціаторів відродження України в Царичанському районі, людини з чуйним, відкритим серцем.
Рідну Царичанку Василь Петрович вважав найкращим місцем на Землі, він чимало і невтомно працював машиністом насосної станції № 9 біля Прядивки, електриком і будівельником на Царичанських маслозаводі та заводі мінводи. Завжди був відповідальним, вдумливим працівником.
Чимало зусиль доклав до відновлення Незалежності України, був членом Народного руху. Восени 1989 року, під час виборів до місцевих рад, став організатором не санкціонованих районною владою зборів трудового колективу Царичанського управління зрошуваних мереж. Перед цим у Петриківському краї, який входив тоді до Царичанського, комуністична влада умисно, аж 4 рази поспіль (!), не реєструвала кандидатом до обласної ради лідера національно-визвольних сил Січеславщини, художника Івана Шулика. І Василь Підопригора зробив усе, що міг, аби в день зборів у Царичанці зібралися більше ста працівників, переважно степових умільців-відчайдухів із 14 насосних станцій, щоб за тодішніми законами захід був легітимним.
На зборах були присутні Іван Шулик, завідувач відділу районної газети «Приорільська правда» Анатолій Журбенко та інші патріоти-українці. Після емоційного виступу І. Шулика про завершення долі нашого народу в імперському ярмі збори майже одноголосно висунули його кандидатом до Дніпропетровської облради, та ще 6 незалежних кандидатів — до Царичанських районної і селищної рад.
Так з легкої руки Василя Підопригори і розпочався шлях Івана Шулика у велику політику, де він певний час працював начальником обласного управління культури. Потім став народним депутатом від Народного Руху, але для роботи в Оргкомітеті поступився місцем В’ячеславу Кириленку.
І хоча наступного після резонансних зборів дня до Царичанського УЗМ зателефонували з районного «Білого дому» із вимогою «негайно звільнити Підопригору і автора цих рядків, як організаторів зборів», начальник управління Марат Настич не піддався тиску. «Згідно із КЗпП причин для звільнення немає, вживання і прогулів у них нема».
Василь Петрович був товариською, душевною людиною, люблячим, турботливим батьком, добрим чоловіком. Певний час він, аби відвернути загрозу зі сходу, вживу і в соцмережах невтомно і пристрасно спілкувався із громадянами рф, розказував їм правду про загарбницьку війну в Україні їхньої держави-терориста. Займався з родиною городництвом, любив рибалку, шанував військову гру шахи, із командою Царичанського УЗМ вигравав районну першість і представляв край на обласних змаганнях.
Хай добрі, патріотичні справи Василя Підопригори знайдуть відгук в серцях усіх наших патріотів, постійно надихають українців і наших союзників для відбиття агресії підступної орди, демократичного розвою і розквіту України.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Telegram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ