У війні нам слід більше діяти умінням, а не числом, - Юрій Бутусов
За матеріалами інтернет-видань
22.03.2023
407
Чому Україна перемагає, попри багатократну російську перевагу у озброєнні та наш управлінський безлад? І чому наші перемоги можуть перетворитись на поразку?
На фронті легко помітити, у чому ж секрет українських перемог над "другою армією світу". У Бахмуті зустрічався з бійцями 205-го Київського батальону Тероборони, які два місяця безперервно бились у контактних боях на відстані 10-20 метрів з російськими штурмовими групами, і втримали свої позиції. І, попри значні втрати, зберегли боєздатність. Я говорив з тими воїнами, хто залишився та продовжував сумлінно виконувати усі бойові завдання у дуже важких умовах.
Так ось, в окопах з автоматами та гранатами виявились - два програміста високої кваліфікації, один з них - з компанії EPAM, інженер-електронщик з багаторічним досвідом високої кваліфікації, власник станції техобслуговування автомоболів, з тридцятирічним досвідом, електромонтер з двадятирічним досвідом столичної будівельної компанії. Це все вкрай дефіцитні та важливі спеціальності для сучасної війни, але у нас вони воюють у траншеях зі зброєю і з тактикою 40-х років 20-го сторіччя. Командир взводу - кухар ресторанів рейтингу Мішлен у Польщі, у якого уся родина у Європі давно проживає, і який повернувся 25 лютого на захист України. Підвіз їм забезпечує власник транспортної компанії, у якого були свої фури. Командир роти - відомий у політиці прес-секретар, глибоко інтелектуальна людина. Ці інтерв'ю виклав на Youtube.
Перша думка - яка ж ми непереможна країна, де справжня еліта нації, яка має високооплачувану роботу та можливість влаштуватися за кордоном, бере звичайний Калашников та б'ється до останнього з російським маргінальним непотребом, який направив на війну путін. Ось у цьому і є основний секрет наших перемог. У ворога нема й близько такої якості людського ресурсу.
Друга думка, ми мабуть, сама багата країна у світі, тому що у нас йдуть у бій, як звичайні піхотинці, дорослі люди, на підготовку та виховання яких затрачені десятки років важкого труда, і кваліфікація яких коштує на ринку сотні тисяч доларів.
Третя думка - сучасна війна ведеться технологіями, і кожен з цих піхотинців, якби застосовувався згідно з фахом на фронті, міг би знищувати ворогів набагато більше і ризикувати набагато менше - бо гостра потреба налаштувати сенсори, дрони, системи управління, прицілювання, ремонтувати техніку, щоб вбивати ворога з більших дистанцій далекобійною точною зброєю.
І четверта думка. Ми виграємо, безперечно, війну за країну. Але те, що продовжуємо використовувати людей не за призначенням, не використовуємо нашу перевагу у інтелекті, культурі, кваліфікації, мотивації наших людей, те, що ми намагаємось вести війну 21-го сторіччя за радянськими лекалами Другої світової - це поразка української нації. Так, це поразка, бо це втрати, які неможливо відновити ніколи.
Що робити?
Ні, я не про те, що давайте замість них будуть гинути в окопах інші - я про те, що коли використовувати на війні людей згідно з їхньою кваліфікацією, можна завдавати у рази більші втрати ворогу і у рази зменшити втрати українців. Нам колись пришлють зброю, колись ми навчимося її робити самі - але нам ніколи не пришлють на війну програмістів, автотехників, електромонтерів, інженерів з лідерськими якостями та неймовірним патріотизмом.
Війна змінилась! І це треба усвідомити і генералам, і політикам, які керують військовими. А цього усвідомлення нема...
Ми маємо використовувати людей на війні для створення технологічної переваги, для того, щоб кожен піхотинець на передовій був забезпечений баченням з дрону, з тепловізійного прицілу, стійким зв'язком, планшетом з тактичною обстановкою, щоб його підтримували високоточними пострілами з усіх наявних систем ураження, з максимальних відстаней. Щоб ми не намагались шукати перевагу у кількості солдат з Калашниковим, танків та гармат, як у 40-х роках 20-го сторіччя, а щоб наша перевага була у кількості та якості сенсорів, радіоелектронної розвідки, автоматизованих систем управління, бойовї техніки, інженерних машин, логістики, у точності ураження. Щоб не героїзм здобував перемогу, а професіналізм та здатність застосувати у бою армії сучасних машин, замість людей.
Я вже багато разів писав, що генералам треба на один день вийти з лопатою у посадку та втримати оборону, так, як вони наказують, під спостереженням дронів та коригованим вогнем ворожої артилерії. Це був би корисний досвід, і вони б багато навчилися у сучасній війні.
Перемога для України - це збереження життів. Для цього треба негайно створювати сучасну доктрину ведення бойових дій, сучасне оборонне планування, на основі технологій, на основі інтелекту, щоб берегти життя і перемагати не на словах, а на ділі.
Юрій Бутусов, військовий експерт, стрінка ФБ.
Поділитися текстом в мережах:
Репости вітаються !
>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку >>> Читайте нас в Instagram >>> Підбірка новин сайту в GoogleNews >>> Статті з газети Фермер Придніпров'я
Новини ОТГ