Уряд Шмигаля має почути поради друзів-республіканців

   Яна Матвійчук Підприємиця, член Ради Women's Aid International, блоги "УП".

   В Україні всі перелякані, бо переміг Трамп. Передусім налякана еліта і це те, про що я давно казала. Я їжджу в США, займаюс адвокацією інтересів України і працюю в основному з республіканцами, консерваторами. Мене особисто республіканці не лякають, я розумію їхні цінності.

   Але проблема полягає в тому, що українська еліта дуже мало працювала з республіканцями. А тому виникла ідеологічна прірва.

                     Лівацтво в Україні

   Україна – це ліва країна, яка не подолала наслідки УРСР, а республіканці – праві. Європа і навіть скандинавські країни, тяжіють до лівизни, хоча їм ще далеко до того, наскільки ліва та соціалістична Україна.

   Чому Україна "лівацька"?

⁃ Держпідприємства – у нас їх більше 3000 і більше 14000 муніципальних підприємств. Український народ вважає, що це нормально, коли держава займається бізнесом.

⁃ Український народ виступає проти володіння зброєю.

⁃ Українці хочуть втручання держави в економіку і виступають за те, щоб держава максимально регулювала бізнес.

   Такі ж підходи сповідують демократи в США та естеблішмент ЄС.

   Тому еліта в Україні перелякана. Вже зараз багато хто перевзувається – почали робити це з самого вчорашнього ранку. Дехто пише, що вони завжди виступали за консервативні цінності і капіталізм.

   Наші бізнес та політичні еліти сповідують і сповідували ліві цінності.

   Ще вчора вони казали, що ліві і праві, чи капіталізм і соціалізм -- це вже застарілі поняття і про них не варто й говорити. Натомість, пропонували вигадати щось нове. Казали, що капіталізм не працює. Ігнорували релігію та церкву, але в Америці більше половини населення – це практикуючі християни. Вони щотижня ходять до церкви. Спікер Джонсон, наприклад, з Біблією ходить на засідання Конгресу.

   У Фейсбуці все аж шумить від перевзування. Всі бігом починають вітатись "Слава Ісусу Христу", почали говорити про консерватизм, капіталізм і вільну економіку.

           Трамп переміг. Що Україні робити далі?

   Прямо зараз українські еліти негайно мають розробити план дій щодо налагодження надійних звʼязків із республіканцями.

   Для початку треба змінити делегатів, які регулярно їздять в США на переговори. Зараз це мають бути люди з консервативними цінностями. Це важливо, адже, республіканці вже отримали більшість у Сенаті. Таким чином ми є свідками формування республіканської "монобільшості". А тому ми маємо чітко усвідомити це і вибудувати план дій.

   У Вашингтоні я мала закриту зустріч в Heritage Foundation разом з українськими колегами. Однією з головних тем було обговорення залишків радянського підходу в економіці України. Експерти Heritage Foundation наголосили на кількох ключових аспектах, де наш уряд може зробити швидкі кроки, щоб знайти гроші для військових потреб:

- Приватизація або ліквідація більшої частини державних підприємств, які породжують корупцію та виснажують бюджет (нагадаю, їх в Україні більше 3000 сьогодні).

- Зниження податків та регуляторного тиску, що розблокує значні обсяги приватного капіталу.

- Відкриття енергетичного, аграрного, технологічного та оборонного секторів для приватного капіталу українського бізнесу та інвесторів із США.

- Впровадження економічних реформ, що наразі заблоковані, але здатні залучити мільярди доларів українського капіталу на внутрішньому ринку.

   Окрім цього, ці кроки можуть покращити стан економіки, що дасть змогу забезпечувати існування України самостійно, без постійного очікування грошей від партнерів.

   З Трампом треба домовлятися, а не випрошувати

   Дональд Трамп – людина бізнесу, він любить вигідні угоди на його умовах. Великою помилкою було б побігти до Трампа і благати про збільшення допомоги – так її не буде, скоріше за все. Трамп любить досягати всього завдяки угодам, а тому вже зараз ми маємо подумати, яку угоду можемо запропонувати Трампу. Окрім того, Дональд Трамп фанат ведення перемовин, у результаті яких він отримає якусь вигоду. Що це буде за вигода? Це вже треба вирішувати спільно.

   Попри те, що формується республіканська "монобільшість", ми маємо працювати і з демократами, і з республіканцями. Наше завдання зараз – забезпечити двопартійну підтримку, але настав час також міняти підхід до економічного розвитку, адже треба вчитись покладатися на власні сили.