УВАГА! У СЕЛАХ ОГОЛОШУЮТЬ НОВУ ХВИЛЮ ПРИВАТИЗАЦІЇ!

І розпочнеться вона уже практично завтра. Ну через місяць  – з 1 вересня цього року. Так розпорядився Президент Володимир Зеленський. Так що не баріться і гав не ловіть. На масовий розпродаж майна головне встигнути і навіть протовпитися, поки інші вас не випередять та не розберуть ласі об”єкти. Отож не тільки готуватися, а розпочинати діяти варто уже зараз.
Про що ж іде мова? Чи не в усіх більш-менш великих селах, але також в уже й напівзруйнованих від колишніх колгоспів та радгоспів збереглося неначе безліч усіляких господарських та виробничих споруд і приміщень, котрі наразі не використовуються, перебувають в забутому і занедбаному стані. Принаймні так вважає Прем”єр-міністр України Денис Шмигаль. «Нова мала приватизація у містечках, селищах та селах і навіть хуторах, - говорить він, - де таки вистачає об”єктів, які роками стоять і не задіяні або застосовуються неефективно, дасть можливість бажаючим викупити їх за помірні справедливі ціни і відкрити те чи інше власне приватне підприємство. З переробки, скажімо, сільської продукції чи і її виробництва. Пропонуватимуть створювати усілякі ремонтні майстерні та майстерні побутових послуг, тим паче тваринницькі міні-ферми і т.д., і т.п.» Коротше, як стверджує все той же Денис Шмигаль, «приватизація багатьом також дасть можливість розпочати власні промисли, зайнятися тим або іншим бізнесом».
Усі установчі документи та підзаконні і нормативні акти напрацьовані і чекають старту компанії. Більше того, «держава запускає грантові програми, аби мотивувати бізнес та створювати робочі місця для селян». Зі свого боку Верховна Рада «уже спростила приватизацію держмайна в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави». Так і кортить підкидати догори капелюхи, кричати «ура» і сподіватися на нове «українське диво». Адже уряд Дениса Шмигаля розраховує «уже до кінця нинішнього року від приватизації на селі отримати щонайменше 1 мільярд гривень у бюджет». А ви що скажете? Чи на нашому віку це не перший базар – пережили один, переживемо і другий – нам не звикати?!