Терміни сівби ріпаку в Україні останніми роками значно розтяглися через теплі зими та дефіцит вологи, особливо під час посівної. Господарства йдуть на ризик: сіють дуже рано, коли є ґрунтова волога (наприклад наприкінці липня), або відкладають сівбу до вересня, а на Півдні — навіть до кінця жовтня чи початку листопада, як це було торік.
Про це розповідає AgroWeek
На цьому наголошує Артем Юр’єв, продакт-менеджер з розвитку зернових культур та озимих ріпаків «Лімагрейн Україна».
Зимівля і регіональні втрати
Ріпак, посіяний у пізні строки й що ввійшов у зиму в фазі 3–4 листків, зазвичай успішно перезимовував. Проте цьогорічна морозна та в окремих районах малосніжна зима виявилася випробуванням для таких посівів. Значні втрати зафіксовано на Лівобережжі — у Київській та Дніпропетровській областях, у Кіровоградській області, на півночі Миколаївщини, а також на півдні Чернігівської області й у Полтавській області.
У низці регіонів температура знижувалась до морозів до випадання снігу, або на промерзлу землю йшли дощі із наступним перекриванням льодяним покровом та снігом, що створювало тривалий сніговий покрив. Через це рослини не «дихали», що призводило до їхнього випрідання й загибелі.
Наслідки для посівів і агротехніки
Пошкоджені рослини, навіть ті, що ввійшли в зиму розвиненими, значно втрачали вегетативну масу й перебували у стресі. Ураження листкової поверхні та пошкодження точки росту відкривають вікно для розвитку хвороб, зокрема фомозу, кореневих гнилей і бактеріозів, а також сприяють заселенню шкідниками.
На початку квітня аграрії масово зафіксували випадіння посівів ріпаку. Загалом частка пересіяних площ ріпаку становить близько 7%.
Водночас ситуація відрізняється за регіонами: на Заході України та в Одеській і Миколаївській областях стан посівів загалом задовільний. Додатковою причиною незадовільного стану ріпаку стало відтермінування внесення добрив та ЗЗР на ослаблені після зими посіви, які уже зазнали уражень від хвороб та шкідників.
«Чимало господарів розмірковували, чи варто їх лишати для подальшої роботи. Якщо рішення все-таки було позитивним, то така затримка з проведенням технологічних операцій негативно позначилася на фітосанітарному стані посівів – ріпак уражували хвороби, заселяли прихованохоботники, квіткоїди й інші шкідники. Проте загалом ситуація із заселеністю посівів ріпаку шкідниками цієї весни була типовою. Окрім того, дефіцит азотних добрив, з яким стикнулися деякі господарства навесні цього року, також позначився на живленні ріпаку й, відповідно, його розвитку»,
– зазначає Артем Юр’єв.