Або викладач-освітянин і воднораз військовослужбовцець про 12-річне навчання дітей у середній школі

Катерина Красовська

Рахунок 101:0, ми не виграємо. … Деградація освіти продовжується. Будь-хто з вулиці має вказувати, як треба викладачу вчити дітей.

https://i-ua.tv/

Про це в коментарі заявив викладач, зв’язківець, ст. сержант ЗСУ Вадим Зінчук.

«Емоційно. МОН не перестає нас дивувати: його діяльність спрямована не на створення цивілізаційного продукту, а знову на руйнацію здорового глузду.

Щодо новини про те, що діти будуть вчитися не 11, а 12 років, то мова йде про запровадження профільної освіти. Тобто школярі будуть вчитися у 10, 11 та ще у 12-му класі з профільною освітою.

Освіта — це складна система, тому для виведення її з кризи потрібно виробити стратегічне бачення, враховуючи те, в якому стані ми знаходимось, які виклики ми маємо, і куди ми маємо рухатись, запропонувати ці ідеї всім учасникам процесу. Тут не повинно бути місця для популізму.

Звісно хотілося б як в будівництві все знести та побудувати наново, але в соціальних системах це не працює треба трансформувати те, що є, поетапно латаючи існуючі найгарячіші дірки. Тобто рухатися шляхом модернізації системи", — каже пан Вадим.

На його думку, у шкільній освіті наразі існує набагато більше значно проблемних та більш кричущих питань, які негайно потрібно вирішувати. Наприклад, питання оплати праці вчителів, їх перевантаження курсами підвищення кваліфікації, сертифікацією, паперотворчістю та подібними речами.

«Виходить, що на підвищення окладів вчителів грошей немає, а на ще один дивний 12-й рік- є. Замість вирішення цих проблем, бачимо новий шедевр від МОН про 12 рік навчання. Тому виникає декілька питань:

Перше. Чи відомо їм скільки по країні відкритих вакансій, і саме зі складних (!) предметів? Цікаво, а де вони для цього збираються брати вчителів? Що вони збираються робити з катастрофічною нестачею вчителів природничо-математичного напрямку на 12 рік? Можливо передбачається зменшення кількості профільних класів з цих напрямків? Або вони вважають, що діти самі будуть давати собі раду? «- зазначає Вадим Зінчук.

На його думку, вільний простір в школах для цього вони знайдуть, бо багато дітей залишили країну, не без участі «продуманої» політики МОН зокрема, тому вільні парти з’являться.

«Питання, чим будуть займатися учні 12-го класу, і хто буде з ними працювати — ось цього я не розумію.»

Друге. Коли суспільство перебуває у комфортному стані, межа дорослішання зростає. Коли ж суспільство стикається з катастрофічними процесами, кризою, то ця межа знижується. «Але тут, в Україні 2024 року, під час війни МОН пропонує відсунути вік дорослішання ще на один рік. Чим це мотивується не відомо, тверезих аргументів ми поки що не чуємо», — зазначає викладач.

Раніше ходили розмови про те, що додатковий рік потрібен для того, щоб дитина визначилась у майбутній професії. Ідея цікава, але чи доречна у військовий час? Сучасна людина має бути налаштована на постійне навчання, можливу зміну діяльності протягом усього життя.

«Я бачив і 40-річних дядьків, які так досі не визначились, хто вони є у цьому світі та що їм цікаво. Хіба це аргумент для того, щоб навчання у школі відсунути до віку 30−40 років?»

Третє. Тривожною є риторика, що дитина буде обирати предмети, які їй подобаються і буде лише їх вивчати"уточнює

Ідеї Гриневич по-новому чи популізм?

Він нагадав, що ще за часів Лілії Гриневич пропагувалась ідея, що дитина у старшій профільній школі мала замовляти предмети та профіль, який вона хоче вивчати. Не їхати до відповідної школи, а саме в цій, яка їй зараз зручна вимагати задоволення своїх освітніх потреб. Політика держави у новій українській школі спрямовується на те, що саме навчальний заклад має забезпечити дитині цей профіль, який вона хоче (не плутати з — обере).

«Абсурдність ідеї полягає в тому, що, наприклад, у школі N є класна лабораторія та професійний хімік, але діти, які прийдуть у цю школу, скажуть, що хімія їм не цікава і вони хочуть вивчати англійську та історію. Адже не ліцей набирає дітей, а саме учні обирають, що вони будуть вивчати у тому чи іншому ліцеї. Тоді директор школи має взяти на роботу вчителя англійської та історії та забезпечити такий профіль, а вчитель хімії має кудись подітися разом з лабораторією. Що робити тоді ліцею? Він просто втрачає власне обличчя та профільну спеціалізацію. Разом з ним втрачаємо ми всі, наше суспільство, бо іншого нового місця не буде.

Вулиця починає диктувати, що має робити школа. Будь-хто з вулиці має вказувати, як треба викладачу вчити дітей і що саме.

Цивілізоване суспільство вимагає вивчати складні сучасні предмети, бо база компетенцій в них впливає на стратегічні позиції суспільства. Тому держави стимулюють та створюють відповідні умови для розвитку цих наук. Лабораторію не можна взяти в кишеню і віднести на склад, або перенести в іншу школу. Гарного викладача-професіонала знайти ще складніше, за таких умов він просто йде з професії або імігрує.

В МОН забули, що йде війна та розриваються ракети. Де чітка державна політика та замовлення на пріоритетні напрямки для нашого виживання та нової індустріалізації? Наразі ми перетворилися на другорядну сировинно-аграрну країну.

Де стратегія на майбутній економічний розвиток нашої країни? Для повернення наших громадян у людей має бути робота, має працювати промисловість, виробництво має будуватися. А хто це буде роботи? Навіщо нам керівники, які не мають стратегічного бачення для суспільства? МОН розмиває сенси та перетворює їх у відверте барахло", — підкреслює експерт.

На його думку, розмови про вільний вибір майбутньої професії — виключно популіські. Якщо подивитися на реальну ситуацію в шкільній освіті — стан викладання природничих наук катастрофічний, про яку майбутню інженерію можна вести мову?. В нас немає кому і де викладати: немає лабораторій та якісних фахівців. Відповідно ми втрачаємо інженерну та наукову культуру. А в цій атмосфері звідки у дитини з’явиться попит на природничі науки, коли вона не бачила, що це таке.

«І знову, де запит на серйозні складні науки зі сторони держави? МОН знову кидає все напризволяще і не може сформулювати чітке бачення майбутнього для нашої освіти. На жаль, не можу назвати жодного рішення нинішнього складу МОН, яке можна було б оцінювати як позитивне», — підкреслює викладач.

Наразі у дітей втрачається культура роботи зі складними предметами. Максимум — це математика і все. А пояснити в середніх класах, що хімія та фізика цікаві і надважливі науки фактично вже немає кому та нема на чому.

Чому навіть запровадження обов’язкового НМТ з математики не змінило негативної тенденції? Тому що, математика це лише інструмент, сухий і практичний, його можливості розкриваються лише в природничих та статистичних науках. Абсурдно вважати, що без них знання математики покращаться. Сучасні науки інтегровані одна в одну, взаємопов'язані.

Тому такі «креативні» ідеї МОН розвалюють освіту, яка ще якось ледь трималася на момент повномасштабного вторгнення рф. Тож деградація продовжуватиметься, і не знаю, як ми витягнемо цю війну. Адже ми вже втратили багато технологій через перехід до корупційної сировинно-аграрної економіки, здається, що планів розірвати це кільце безвиході в освіті немає, рахунок 101:0, ми не виграємо", — резюмує викладач.