В Україні розробили систему, здатну виявляти будь-які БПЛА

Новий мобільний радіометричний комплекс дистанційного зондування X, Ka та W діапазонів для всепогодного та високоточного виявлення БПЛА, розроблений у Національному аерокосмічному університеті імені М.Є. Жуковського «ХАІ», був представлений на майданчику Sikorsky Challenge-2021 у секції «Оборона й безпека».

Про це повідомляє «Defense Express».

Розробка примітна тим, що сама не випромінює ніяких хвиль. Це робить її фактично непомітною для класичних засобів виявлення звичайних РЛС (окрім оптичного).

«Ця система є повністю пасивною. Тобто її виявити звичайними засобами не можливо. Тоді як класичні радіоелектронні системи вони щось випромінюють і будь-хто може засікти місце з якого йде це випромінювання і зрозуміти, де вони знаходяться», — розповів аспірант та інженер кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем ХАІ Едуард Церне знімальній групі «Security talks з Валентином Бадраком».

За його словами, система у пасивному режимі виявляє власне радіотеплове випромінювання будь-якого безпілотного апарату від якого позбавитись фактично неможливо. Станція є компактною (що ускладнює її виявлення ворогом через оптичні прилади) та безпечною й може бути встановлена, наприклад, навіть на даху підприємства.

«Сам безпілотник може нічого не випромінювати (радіопередачі тощо), але оскільки він нагрітий, він вже випромінює у досить широкому спектрі, який ми нашою системою можемо виявити», — відзначив представник ХАІ.

Нова система, за словами розробників, здатна виявляти БПЛА будь-яких розмірів (мікро, міні, легкі, середні або великі ударні) в будь-який час доби й на досить чималій відстані.

Наприклад, БПЛА розмірності «мікро», який летить під час дощу (що для такого апарату є досить складним завданням) у місті, харківський комплекс може «побачити» на відстані до 1200 метрів. При оптимальних умовах (ясна погода, висота польоту понад 100 метрів) — на відстані 2,5 км.

А ось середні чи великі безпілотні апарати український комплекс дистанційного зондування, навіть при несприятливих умовах, виявляє на відстанях у 5,5 — 6 км, а при умовах їх звичайного застосування (ясна погода, висота понад 100 метрів) — на дистанціях до 11,5 (середні) та 16,5 (великі) кілометрів.

«Для того, щоб зрозуміти, що якісь безпілотний об’єкт взагалі є (в радіусу дії станції), нам достатньо однієї станції. Але ми отримаємо лише дані про напрямок де він знаходиться. Для того, щоб виявити точне його місцеперебування, нам потрібно використовувати тріангуляційні методи. Тобто мінімум три станції встановлюються і вони вже точно можуть розрахувати координати», — відзначив Едуард Церне.

Він також додав, що на цю розробку вже звернули увагу представники Збройних сил України.

«Військові цікавились нашою розробкою і найближчим часом у нас плануються полігонні випробування», — повідомив аспірант кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем ХАІ.