Вадим Бойко був першим журналістом, який загинув у незалежній Україні

   З 1984 р. Бойко працював редактором Молодіжної студії "Гарт" на УТ.

У розкладі програм Студію "Гарт" постійно пересували ближче до ночі, вона "мозолила очі" владі, але люди чекали і дивилися її. Ведучих було декілька, але передачі, які вів Вадим Бойко, були найяскравішими. Їх чекали і обговорювали. Гострі публіцистичні матеріали Вадима Бойка друкували столичні та зарубіжні газети.

   Він проводив журналістські розслідування в пошуках "золота КПРС", загубленої бібліотеки Ярослава Мудрого. Порушував теми, про які тоді боялися говорити.

Вадим Бойко був яскравою непересічною особистістю, талановитим журналістом.

Пізнього вечора в лютому 1992 р. на УТ-1 прорвався Степан Хмара і приголомшив тих, хто ще не спав, страшною звісткою про загибель Вадима Бойка, ймовірно, від вибуху підкладеної кимось каністри з бензином в його кімнаті.

   Чи повірили люди президенту Кравчуку, який на всю країну оголосив, що Вадим Бойко загинув буцімто "від вибуху телевізора в своїй кімнаті гуртожитку на вулиці О. Довженка в Києві"? Вибух був такої величезної сили, що прогнулися перекриття!

   Кримінальну справу за фактом загибелі журналіста відкривали тричі. І тричі закривали, кваліфікуючи, як... нещасний випадок.

   Колеги і друзі Вадима Бойка стверджували, що його загибель не була випадковою. На той час він саме розслідував, куди поділися гроші КПУ після її заборони Президією Верховної Ради УРСР.

   З прізвища Вадима Бойка починається сумний список загиблих журналістів на стелі пам`яті, що відкрита в Києві в 2005 р. Вже посмертно Вадим Бойко був нагороджений орденом Литовської республіки за сюжет про події в Литві. На його честь у рідних Кременчуці і Світловодську названо вулиці, на яких встановлені барельєф і пам'ятна дошка. В Полтавщині засновано іменну обласну премію, а також Всеукраїнський конкурс молодих журналістів пам’яті Вадима Бойка.

(За матеріалами MiraStudia).