Вісім провідних українських медіа опублікували рослідування «Слідства.Інфо» та ЦПК, заборонене Печерським районним судом міста Києва

Вісім українських медіа в пʼятницю вранці одночасно оприлюднили розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР, яке готували журналісти «Слідства.Інфо» та ЦПК і яке їм було заборонено оприлюднювати рішенням Печерського суду. Медіа, що долучилися до «Ініціативи 143», зробили це на знак солідарності з колегами. Журналісти називають рішення суду відвертим проявом цензури.

«Українська правда», «Суспільне», «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто обʼєдналися в «Ініціативу 143» та одночасно опублікували текст розслідування про 143 обʼєкти нерухомості брата директора ДБР.

Це розслідування готували спільно журналісти «Слідства.Інфо» та «Центру протидії корупції», але 6 липня Печерський районний суд Києва заборонив «Слідству.Інфо», «Центру протидії корупції» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати низку відомостей щодо майна брата директора ДБР ще до виходу журналістського розслідування.

Ця заборона викликала суспільний резонанс та заяви українських і міжнародних організацій. На підтримку колег низка медіа обʼєдналася у «Ініціативу 143» (за кількістю обʼєктів нерухомості бізнесмена, про які йдеться у розслідуванні, — прим). 

«Цей текст публікується у межах «Ініціативи 143» — акту солідарності українських медійників, які вирішили підтримати колег зі «Слідства.Інфо» та ЦПК, — йдеться в описі до публікацій. — Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування».

Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець вважає такий крок безпрецедентною цеховою підтримкою. «Колеги ризикують, публікуючи заборонене розслідування, адже якщо представники влади пішли на такий крок із придушення свободи слова відносно нашої редакції та ЦПК, що зупинить їх від тиску на інших? Я щиро вдячна колегам за такий прояв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі гуртуємося навколо однакових цінностей — правди, свободи слова, якісної журналістики», — зазначила Бабінець.

Виконавча директорка «Центру протидії корупції» ⁨Дар’я Каленюк⁩ підкреслила: «Це розслідування — ще один доказ: Україні треба реформа ДБР із незалежним відбором керівника Бюро. У тому вигляді, як цього вимагає ЄС». 

Що відомо

24 червня 2026 року журналістка «Центру протидії корупції» Аліна Стрижак надіслала забудовнику запит у межах спільного розслідування ЦПК та «Слідства.Інфо». У документі йшлося, зокрема, про набуття братом директора ДБР 143 об’єктів нерухомості в Харкові. 

Після отримання запиту компанія звернулася до суду із вимогою заборонити журналістам поширювати інформацію, яка стала предметом майбутнього розслідування. Заява надійшла до суду у п’ятницю, а вже в понеділок суддя Сергій Вовк заборонив оприлюднювати інформацію, яка стала предметом майбутнього розслідування, розглянувши питання фактично за один робочий день. Це рішення низка громадських організацій і медійників назвала небезпечним прецедентом для свободи слова. 

13 липня ТОВ «Парковий-2» подало позов проти «Слідства.Інфо», «Центру протидії корупції» та журналістки Аліни Стрижак після того, як редакції надіслали запит щодо підготовки розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олександра Сухачова.

У позові компанія «Парковий-2» стверджує, що журналісти незаконно збирають персональні дані та комерційну інформацію. Забудовник просить суд заборонити публікацію відомостей про інвестиційні договори, суми вкладень і нерухомість, яка стала предметом журналістського розслідування. 

Також позивач стверджує, що інформація про нерухомість та укладені угоди є частиною приватного життя фізичної особи та містить комерційну таємницю забудовника. Крім того, позивач заявляє, що звернувся до суду ще до виходу розслідування, оскільки сама підготовка матеріалу нібито створює ризик розголошення конфіденційної інформації.