Воїнам спокій лише сниться... - Артем Чех

За матеріалами інтернет-видань 16.05.2025 112

Немає нічого кращого за спокій. До цього не одразу приходиш. Пару війн, кілька років важкої праці, щось неврологічне, щось психіатричне, вік, знаєте, теж такий, інтересний. От і хочеться простого чоловічого спокою. Під небом, з кухликом, з тишею, з ясністю і прозорістю, і, головне, твердим усвідомленням, що завтра нікуди не треба. І післязавтра. І за рік – теж нікуди. А якщо кудись і треба, то сам собі обираєш шляхи: крізь терни до зірок або від серця до сонця…

Артем Чех, військовослужбовець ЗСУ, письменник, сторінка ФБ.

Але триває війна, і все, що навколо – воно ж напувається війною, дихає нею, по суті – нею і є. Оточення, розмови, твої дії та дії людей поруч. Прагнення і завдання.

Перспективи теж воєнні. Армійські та воєнні. Невеселі, значить, перспективи. Сумні, я б сказав.

Ніхто не прийшов, і не поміняв. Ніхто не подякував і не відпустив жити своє життя. Однак намагаєшся якось жити оце своє життя всупереч, а воно не так легко, як виявилося, не так весело. Мені не подобається збирати гроші підрозділам на потреби. Не подобається сидіти в барі з побратимами та говорити про ПТУРи чи про полковників, не подобаються жарти про армію, не подобаються чорні жарти про війну. Та й загалом – що про неї – про війну - говорити? І як? Переможний пафос втратив актуальність. Помиральний наратив не до кінця сформований як наратив. А говорити про війну як про буденне явище – набридло до гикавки.

Тому про війну здебільшого або сміємося, або плачемо.

Прагну спокою. З ясністю і прозорістю, з твердим усвідомленням, що завтра нікуди не треба. І післязавтра. І за рік – теж нікуди. І що я більше ніколи не вдягну форму ні на полігон, ні в окоп, ні на паркет, забуду прізвища і позивні командирів, армійські порядки згадуватиму виключно з винничуковою ностальгією і матиму ще бодай пару десятків років оцього спокою попереду.

А поки доводиться тішитися тими людьми, які не дають нам остаточно втратити рівновагу і країну.

Вони тримають на собі війну, хоча теж хочуть спокою.

Бо немає нічого кращого за спокій.

Або сконалого ворога, далеко в степу...

Попередня
Стамер про відсутність лідера рф у Стамбулі: «Саме путін і зволікає та викручується»

Наступна
З початку цього року на Дніпропетровщині уже сталося майже 5 тисяч випадків щахрайства. І їхня кількість наростає з прискоренням

Поділитися текстом в мережах: Репости вітаються !

>>> Підписуйтесь на нашу Фейсбук-сторінку
>>> Читайте нас в Instagram
>>> Підбірка новин сайту в GoogleNews
>>> Статті з газети Фермер Придніпров'я