Із приблизно 23 млн т пшениці нинішнього врожаю близько 2,3 млн т – це зерно другого класу, а борошномелам для виробництва борошна його потрібно лише близько 1,5 млн т, розповів в інтерв'ю Dilo директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. Частка другого класу зросла з 6,1% торік до приблизно 9,9%. Таку пшеницю використовують як поліпшувач, коли формують помельні партії.
«Тобто її більш ніж достатньо», – наголосив Рибчинський.
Виходить, що зерна найвищої якості буде приблизно на 800 тис. т більше, ніж потрібно млинам.
Спілка завершила шестирічне дослідження врожаїв 2020–2025 років: проаналізували понад 15 тис. зразків як за безпечністю (вміст мікотоксинів, важких металів і пестицидів), так і за якісними показниками зерна. Дослідження провели Одеський національний технологічний університет, «СЖС Україна» та «Агмінтест Контролюніон» за підтримки Швейцарської програми просування імпорту SIPPO. Попередні дані щодо врожаю 2026 року суттєвих змін порівняно з 2025-м не показують.
Найгіршою якість пшениці була в урожаї 2023 року
Провал пов'язаний із 2022 роком, коли через повномасштабне вторгнення аграрії скоротили польові роботи, внесення мінеральних добрив і оброблення посівів від шкідників і хвороб. Згодом господарства адаптувалися й повернулися до звичних технологій.
«До 2025 року обсяги робіт за технологічними картами фактично повернулися до довоєнного рівня. Тому якість української пшениці сьогодні відповідає показникам довоєнного періоду, а за окремими характеристиками навіть покращилася завдяки новим сортам», – пояснив директор Спілки.
У 2025 році середня натура зерна становила 78,2 кг/гл, вміст протеїну в сухій речовині – 12,4%, а вологої клейковини – 27,6% проти 25,7% роком раніше. Окремо дослідили понад 200 зразків пшеничного борошна за 2022–2025 роки: перевищень за мікотоксинами, важкими металами, пестицидами й поліароматичними вуглеводнями не виявили. За словами Рибчинського, з 2022 року українські борошномели не отримали жодної рекламації від європейських покупців щодо якості чи безпечності борошна.
Надлишок пшениці стримує ціни, а Литва дасть рукави для зберігання
Скорочення морського експорту збільшує можливості для внутрішнього перероблення зерна, але водночас тисне на ціни. За оцінкою Рибчинського, надлишок пшениці на внутрішньому ринку перевищує 10 млн т, і доки повноцінний морський експорт не відновиться, він стримуватиме зростання цін. Головний ризик для млинів – перебої зі світлом.
«Великий млин, наприклад, у Києві, потребує потужності понад 2 МВт. Генератор, здатний забезпечити таку роботу, коштуватиме близько $500 тис. або більше», – пояснив він.
За час повномасштабної війни кількість діючих млинів скоротилася з 678 до 466.
Зберігати надлишки аграріям прифронтових областей допоможе Литва: вона передасть 2,8 тис. зернових рукавів, повідомили в Мінагрополітики після онлайн-зустрічі міністра Тараса Висоцького з міністром сільського господарства Литви Кястутісом Мажейкою.
«В умовах російських атак на портову інфраструктуру та складної ситуації з безпекою судноплавства можливості зберігання врожаю мають особливе значення», – наголосив Висоцький.








